На Прикарпатті знайшли криївку надрайонного проводу ОУН

У Калуші розкопали криївку. Всередині знайшли близько 30-ти набоїв до пістолета-кулемета ППШ та з десяток гільз 7,62.

Найімовірніше, з цієї криївки підпільники відстрілювалися. Бій, очевидно, був запеклим, повідомляє "ГалІнфо".

Місцезнаходження криївки калуські дослідники шукали з минулого року. Кілька тижнів тому вони спробували розкопати місце, де могла бути криївка. Проте тривала робота виявилася марною.

 

Як повідомив один із учасників розкопок, боєць АТО Роман Король, це не був справжній бункер:

"Це був, або незавершений бункер, або ж бункер, який помітили ще до того, як його накрили. На тому місці ми нічого не знайшли".

 

До другої спроби розкопок активісти підходили з деякою пересторогою, побоюючись, що і цього разу можуть помилитися з місцем. Проте, з деякими зусиллями їм вдалося знайти калушанина, який показав приблизне місцезнаходження криївки.

Носій цієї інформації, Ігор Петрів, пригадав, що батьки свого часу показували йому сховок. Мама 59-річного калушанина була зв'язковою і свого часу навіть відбувала покарання за зв'язки з УПА.

 

Тепер шестеро дослідників таки натрапили на криївку. Вже надвечір вони переконалися, що знайшли те, що шукали. Відкопати, зокрема, вдалося близько 30-ти набоїв до ППШ та з десяток гільз 7,62, а також кулі, цвяхи, дошки тощо.

 

"Одразу видно, що тут йшов запеклий бій. Хлопці відстрілювалися із бункера, бо там ми знайшли чимало гільз. Деякі набої є невистріленими" – розповідає Роман Король.

 

Дослідники переконані, що знайшли місце, де відбувався бій 6 вересня 1945 року. Тоді було вбито шістьох воїнів УПА. В офіційних актах цей бій назвали "операцією по ліквідації групи бандитів".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.