Оголошено ІІІ конкурс наукових робіт "Історія, яка на об'єднує"

Оголошено ІІІ Всеукраїнський конкурс наукових і науково-популярних робіт "Історія, яка нас об'єднує".

Львівська обласна рада Львівська обласна державна адміністрація Департамент з питань культури, національностей та релігій ЛОДА Департамент освіти і науки ЛОДА Офіційна сторінка Мистецький Фонд імені Короля Данила оголосили ІІІ Всеукраїнський конкурс наукових і науково-популярних робіт "Історія яка нас об'єднує".

Тематика цьогорічного конкурсу: "Україна в боротьбі за державність та незалежність. До 100-річчя Української революції 1917–1921, 75-річчя створення УПА, 25-річчя проголошення Незалежності України".

Мета цього конкурсу – сприяння молодим історикам, які прагнуть вивчати актуальні та малодосліджені сторінки української історії; заохочення суспільного обговорення та правдивого висвітлення подій минулого, консолідації українського суспільства і поглиблення знань з історії України.
Актуальні напрямки досліджень: історична антропологія, мікроісторія, національно-визвольні змагання.

Актуальні теми: "Людина у вирі ХХ століття", "Репресії та депортації у ХХ ст.", "Українська національна революція 1917–1921", "Український визвольний рух 1920х–1950х років", "Українсько-польські стосунки у ХХ ст.", "Історія українського війська", "Боротьба за ідею у ХХ ст", "Сучасна історія України", "Євромайдан", "Революція гідності", АТО, "Постаті української історії".

Учасниками конкурсу можуть бути студенти та аспіранти вищих навчальних закладів України ІІІ-ІV рівнів акредитації.

Реєстрація заявок для участі у Конкурсі здійснюється Департаментом з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації з дня опублікування офіційного повідомлення.

Конкурс проводиться у два етапи. На першому етапі заявки на участь у Конкурсі розглядаються на відповідність за формальними ознаками

Конкурсна комісія приймає рішення щодо відповідності поданих матеріалів умовам Конкурсу та щодо реєстрації претендента як учасника Конкурсу, або відмови у реєстрації у випадку невідповідності матеріалів вимогам Конкурсу.

На другому етапі Конкурсна комісія проводить оцінювання заявок і визначає переможців. Список визначених переможців публікується на сайтах Львівської обласної державної адміністрації, обласної ради та "Історичної правди" в термін до 15.07.2017 року.

Після оголошення переможців Конкурсна комісія затверджує список наукових керівників із супроводу досліджень.

Щоб узяти участь у конкурсі, потрібно подати заявку до 30 червня 2017 року за адресою: 79008 м. Львів, вул. Винниченка,14, Департамент з питань культури, національностей та релігій ЛОДА (відділ мистецтв та розвитку культури) з позначкою "Конкурс", e-mail: storythatunites@gmail.com, uklviv@ukr.net 

Телефон для консультацій: (097) 973-97-83, (032) 261-22-27; Факс: (032) 261-25-93.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.