АНОНС: В Історичному музеї поговорять про невідомі сторінки життя останнього командира УПА

Цієї суботи запрошуємо до розмови про одну з яскравих постатей української історії - Василя Кука, останнього головнокомандувача УПА, який у 1950 р. замінив на цій посаді Романа Шухевича і став його наступником.

Лекцію проведе дослідниця історії українського національно-визвольного руху Аліна Понипаляк.

 

Життя і діяльність В. Кука оповита таємницями та міфами. Усі члени його родини мали відношення і входили до підпілля ОУН чи УПА. Двох молодших братів Василя, Іларія та Ілька, за їх проукраїнську діяльність було страчено за вироком польського суду.

Сам В. Кук мав понад десять псевдо. Найвідоміші з них: Леміш, Ведмідь, Василь Коваль. Його дружиною стала Уляна Крюченко, яка була родом із м. Дніпропетровська (нині – Дніпро). Саме в Дніпропетровську, коли В. Кук розвивав мережу оунівського підпілля на Сході України, й зародилося кохання між ним та студенткою педагогічного інституту.

Їхнє вінчання і народження сина Юрка відбулося у криївці на Львівщині. Згодом хлопчика було викрадено з родини Куків енкавеесівцями. Його виховували в радянській атмосфері, й до 13 років Юрій і гадки не мав, ким є його батьки. Проте наявність дружини не завадила радянським спецслужбам з метою дискредитації приписати Василю Куку понад 25 коханок.

Про ці та інші цікаві факти з життя останнього головнокомандувача УПА піде мова на лекції.

Субота, 10 червня, 14.00.Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2)

Прохання перед лекцією попередньо зареєструватися за формою.

Вхід до музею на лекцію - 30 грн.

Додаткова інформація за телефоном: (044) 278-48-64.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.