Спецпроект

Фільм "Волинь" здобув гран-прі фестивалю польських фільмів у Москві

Журі Х Кінофестивалю польських фільмів у Москві "Вісла" присудило головну премію фільмові "Волинь" режисера Войцеха Смажовсього.

Про це повідомляє офіційний сайт фестивалю. Журі відзначило стрічку Смажовського "за жахаючу художню інтерпретацію зла, джерелом якого є націоналізм".

Голова журі підкреслив, що від режисера вимагалася велика мужність, щоб узятися за тему "волинської різанини". За його словами, картина Смажовського далеко виходить за рамки чисто польсько-українського конфлікту і, насправді, стосується всіх людей і показує, наскільки небезпечним є "демон націоналізму" і релігійна пропаганда ненависті замість пропаганди любові.  

Крім "Волині", на кінофестивалі відзнаки здобули ще два фільми: "Мистецтво кохання" Марії Садовоської та "Остання сім’я" Яна Матушинського. 

Як відомо, фільм "Волинь" вийшов на екрани в Польщі у жовтні 2016 року. Його вихід супроводжувався скандалом з українського боку.

Українські критики розцінили стрічку як таку, що розпалює польсько-українську ворожнечу, спотворює реальну картину польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни та приділяє перебільшену увагу сценам убивств та насильства.

Кінофестиваль польських фільмів у Росії "Вісла" розпочався 25 травня і триватиме до 11 червня цього року. Організаторами виступили фонд "Підтримка" та продюсерський центр "Кінофест".

Дивіться також:

Петро Тима: Синдром "Волині". Кому вигідно сварити поляків і українців

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.