Спецпроект

У Казахстані відкрили пам'ятник жертвам казахського голодомору. ФОТО

31 травня в День пам’яті жертв політичних репресій у м. Алмати в Казахстані відкрили пам’ятник жертвам голодомору 1931—1933 років.

Монумент із бронзи та гарніту встановили у сквері Карагайли на перехресті вулиць Кабанбай-батира і Науризбай-батира, передає "Forbes. Казахстан". Він являє собою триметрову скульптуру матері, яка притискає до грудей знесилену від голоду дитину. Автори проекту, що має назву "Ана", — Дулат Усенбаєв, Айдос Буркітбаєв і Канат Бегулієв.

 Фото: Серікжан Ковланбає

За словами акіма (голови адміністрації) міста Бауиржана Байбека, пам’ятник відкрито на доручення президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва. "Образ матері, яка пригортає до грудей знесилену від голоду дитину, уособлює всю скорботу казахського народу. Мати — це джерело всього сущого, основа нації, гарантія майбутнього", — сказав Байбек.

За період з 1918 по 1933 роки в Казахстані загинуло, за різними даними, понад 3 млн осіб, у тому числі з 1931 по 1933 роких загинуло біля 1,7 млн людей. Жертвами реперсій 1937—1938 років стало понад 100 тис. казахстанців.

 Фото: Серікжан Ковланбаєв

"Дивлячись на свого слабкого й беззахисного сина, її серце обливаєтсья кров’ю від горя й безвиході. Тонкі руки й ноги хлопчика звисають, він не має сил обійняти свою матір, очі його привідкриті. Коло ніг жінки лежить перевернутий догори догори дном порожній казан", — пояснили автор скульптури.

На відкриття пам'ятника прийшли представники місцевої влади, громадські діячі та нащадки реперсованих і жертв голоду.

За даними казахського демографа Макаша Татімова, під час казахського голодомору загинуло 2 мільйони 350 тис. казахів, що складало 51% від загальної чисельності казахів (4 мільйони 200 тис., що проживали в Казахській РСР).

Найбільш постраждали північні, скотарські, райони республіки. Основною причиною була насильницька реквізиція худоби з боку радянської влади, а також примусовий перехід на осідлий спосіб життя.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.