У Києві відкрили третю дошку Михайлу Булгакову. ФОТО

2 червня в Києві відкрили меморіальну дошку російському радянському письменнику Михайлу Булгакову.

Про це інформує офіційний сайт Шевченківської районної в м. Києві адміністрації. Пам’ятний знак з’явився на будинку по бульвару Т. Шевченка № 14, де розташовувалася Перша київська гімназія, в якій навчався письменник.
Фото: shev.kievcity.gov.ua 
Нині в будівлі міститься нині кафедра Інституту філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка.
 Фото: shev.kievcity.gov.ua
На урочистості з нагоди відкриття дошки завітали голова Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Олег Гаряга, представники Київської міської державної адміністрації, ректор Київського національного університету ім. Т. Шевченка Леонід губернський, автор меморіальної дошки скульптор Василь Маркуш, співробітники літературно-меморіального музею М. Булгакова, студенти та мешканці району.
Нагадаємо, це вже третя дошка визначному російському письменнику. Перша розташовується на стіні будинку Булгакових на Андріївському узвозі (нині - Буднок-музей Булгакова). Друга - на будівлі корпусу Національного медичного університету на бульварі Т. Шевченка, де міститься ректорат. Третю дошку можна побачити на стіні Інституту філології КНУ ім. Т. Шевченка. 
ДОВІДКА:
Булгаков Михайло Опанасович (18911940)  визначний російський письменник, драматург. Народився в Києві, учасник Білого руху в часи Громадянської війни в Росії 1918-1921 років. За фахом  лікар. Найвідоміші твори  "Майстер і Маргарита", "Біла гвардія", "Іван Васильович". "Записки юного лікаря". У своїх творах часто змальовував Київ, який вважав найгарнішим містом у світі.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.