Невідомі обмалювали Монумент Слави у Львові. ФОТО

Невідомі облили червоною фарбою Монумент Слави на вул. Стрийській у Львові. Білою фарбою на частині комплексу написали слово "окупація".

Про це на своїй сторінці у "Фейсбуці" повідомив мобілізований журналіст ICTV Іван Кривий, передає "ГалІнфо".

"Потрібна" картинка далі формується. Якщо у театрі під час вистави висить рушниця, то вона повинна вистрілити. Якщо у Львові "ламають списи" довкола Монумента Слави - чекай провокацію, адже суперечка - лише фон для ефектних та провокуючих рішень.

 

Для того, щоб фарба, яка трансформується у факт приниження пам'яті і не уміння виходити з суперечливих ситуацій цивілізовано, ставала ударом по нашому місту, нашій країні, по нашому народові", - написав Іван Кривий.

 

Він зазначив, що фарба ще свіжа, тому ймовірно провокацію здійснили вночі.

"Під покровом ночі створили "картинку", що тут живуть неадекватні люди. Вам не вдасться хитати місто! Громада Львова, українці - це не циніки, це не люди "темряви". Тому однозначно прошу відділяти тих, хто зробив цю провокацію і громаду!", - написав Іван Кривий.

 

Він додав, що якби працювала камера відео нагляду, то провокаторів можна було б побачити.

Як писала "ІП", з початку цього року в Україні з певною періодичністю спостерігаються атаки вандалів на пам'ятники та меморіальні дошки.

Почалося все 8 січня, коли невідомі підірвали меморіал загиблим полякам у Гуті Пеняцькій на Львівщині. Відновлений пам'ятник знову пошкодили 14 березня. У ніч на 25 січня було атаковано польський меморіал у Биківні, що під Києвом.

10 березня був сплюндрований пам’ятник львівським професорам, розстріляним нацистами у 1941 році. 12 березня образливі написи і червона фарба з’явилася у Підкамені на Львівщині, на меморіалі полякам, які загинули у польсько-українському конфлікті.  

Вночі проти 18 березня вандали сплюдрували монумент Олені Телізі в Бабиному Яру в Києві. 22 березня виявилося, що в київського пам'ятника Щорсу бракує ноги. 24 березня і 28 квітня фарбою псували меморіал загиблим євреям коло Тернополя.

У ніч на 8 квітня хтось розбив меморіальні дошки Симону Петлюрі та героям сучасної війни27 квітня постраждав пам'ятний знак на честь солдатів дивізії військ СС "Галичина" у Тернополі. У ночі з 27 на 28 травня фарбою облили меморіальну дошку на честь Євгена Коновальця в Боярці.

Окрім того, впродовж 2014-2017 років у Польщі зруйновано або осквернено 15 українських пам’ятників.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.