Невідомі обмалювали Монумент Слави у Львові. ФОТО

Невідомі облили червоною фарбою Монумент Слави на вул. Стрийській у Львові. Білою фарбою на частині комплексу написали слово "окупація".

Про це на своїй сторінці у "Фейсбуці" повідомив мобілізований журналіст ICTV Іван Кривий, передає "ГалІнфо".

"Потрібна" картинка далі формується. Якщо у театрі під час вистави висить рушниця, то вона повинна вистрілити. Якщо у Львові "ламають списи" довкола Монумента Слави - чекай провокацію, адже суперечка - лише фон для ефектних та провокуючих рішень.

 

Для того, щоб фарба, яка трансформується у факт приниження пам'яті і не уміння виходити з суперечливих ситуацій цивілізовано, ставала ударом по нашому місту, нашій країні, по нашому народові", - написав Іван Кривий.

 

Він зазначив, що фарба ще свіжа, тому ймовірно провокацію здійснили вночі.

"Під покровом ночі створили "картинку", що тут живуть неадекватні люди. Вам не вдасться хитати місто! Громада Львова, українці - це не циніки, це не люди "темряви". Тому однозначно прошу відділяти тих, хто зробив цю провокацію і громаду!", - написав Іван Кривий.

 

Він додав, що якби працювала камера відео нагляду, то провокаторів можна було б побачити.

Як писала "ІП", з початку цього року в Україні з певною періодичністю спостерігаються атаки вандалів на пам'ятники та меморіальні дошки.

Почалося все 8 січня, коли невідомі підірвали меморіал загиблим полякам у Гуті Пеняцькій на Львівщині. Відновлений пам'ятник знову пошкодили 14 березня. У ніч на 25 січня було атаковано польський меморіал у Биківні, що під Києвом.

10 березня був сплюндрований пам’ятник львівським професорам, розстріляним нацистами у 1941 році. 12 березня образливі написи і червона фарба з’явилася у Підкамені на Львівщині, на меморіалі полякам, які загинули у польсько-українському конфлікті.  

Вночі проти 18 березня вандали сплюдрували монумент Олені Телізі в Бабиному Яру в Києві. 22 березня виявилося, що в київського пам'ятника Щорсу бракує ноги. 24 березня і 28 квітня фарбою псували меморіал загиблим євреям коло Тернополя.

У ніч на 8 квітня хтось розбив меморіальні дошки Симону Петлюрі та героям сучасної війни27 квітня постраждав пам'ятний знак на честь солдатів дивізії військ СС "Галичина" у Тернополі. У ночі з 27 на 28 травня фарбою облили меморіальну дошку на честь Євгена Коновальця в Боярці.

Окрім того, впродовж 2014-2017 років у Польщі зруйновано або осквернено 15 українських пам’ятників.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.