У пам'ять про Любомира Гузара ІГ “Першого грудня” закликала продовжувати його справу

Ініціативна група "Першого грудня" закликала робити добро й продовжувати працю свого засновника, друга, наставника й батька Блаженнішого Любомира Гузара, який спочив у Бозі 31 травня 2017 року.

Про це йдеться у прощальному слові, яке оприлюднено на офіційному сайті Ініціативної групи "Першого грудня".

Учасники групи назвали смерть Кардинала Любомира великою втратою. Вони наголосили на зусиллях Любомира в згуртуванні українського суспільства та вірян різних конфесій.

"Молитвою він зводив мости між найвищою ідеєю та людьми. Доброю порадою він прокладав мости між різними суспільними осередками, щоб об'єднувати і творити з нас великий народ. Мудрою і далекоглядною ідеєю він об'єднував береги, відкриваючи масштабний горизонт вільної, духовно сильної і згуртованої України", — сказано у звернені.

Соратники Любомира Гузара В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Мирослав Попович, Всеволод Речицький, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків переконані, що він став продовженням чину Маркіяна Шашкевича, Андрея Шептицького, Йосипа Сліпого, а його ім’я заслуговує стояти в одному ряду з цими видатними діячами церкви.

Група нагадала, що Блаженніший Любомир завжди мав тісний зв’язок із щоденними турботами українського суспільства й реагував на всі найголовніші політичні події України. Він першим з українських патріархів відвідав Майдан після брутального розгону студентського мітингу і звернувся до нашого народу з наймогутнішим закликом, з якого розпочинається свобода.

"Любомир Гузар був не лише мудрим і понадчасовим мислителем. — говориться у зверненні Ініціативної групи. — Він ніколи не був відсторонений від нашої долі, життя народу і тривог України. Він був точною, гострою і чесною думкою. З притаманною йому батьківською турботою він завжди був непорушною скелею підтримки для спраглих і стражденних, для кожного, хто прагнув добра, для нашої віри, поступу та оборони України".

У Групі наголошують, що Блаженніший залишив усім нам "розсудливість, добру й ніжну іронію — увесь його великий образ і спадок". Тому учасники ініціативи закликають продовжувати його працю – не боятися й творити добро.

Повний текст заяви можна переглянути на сайті Ініцативної групи "Першого грудня".

Церемонія прощання з Блаженнішим Любомиром триватиме протягом 1—5 червня.

1 червня близько 19.00 похоронний кортеж прибуде до архикатедрального собору Святого Юра у Львові. У суботу, 3 червня, о 9.00 Заупокійну Архиєрейську Літургію служитиме Блаженніший Святослав, після чого похоронна процесія пройде вулицями Львова. Після панахиди похоронний кортеж відбуде до Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві.

У неділю, 4 червня, в Патріаршому соборі Воскресіння Христового (Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 5) богослужіння розпочнуться з 7.30. Чин архиєрейського похорону проведуть о 18.00.

Чин погребіння в крипті Патріаршого собору Воскресіння Христового проведуть 5 червня об 11.00. Повний порядок похоронних богослужінь дивіться на сайті Української Греко-католицької церкви.  

Нагадаємо, що створена у двадцяту річницю референдуму ініціативна група "Першого грудня", до якої ввійшли чільні представники національної інтелігенції: В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Мирослав Попович, Всеволод Речицький, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків, має на меті поширювати моральні цінності та сприяти встановлення в країні нових правил.

 

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.