Офіцер КГБ Стекляр боровся з націоналістами в концтаборах. ДОКУМЕНТ

Полковник КГБ Борис Стекляр, що брав участь у ліквідації підпільного художника УПА Ніла Хасевича, в 1960-х роках виконував оперативні завдання проти українських націоналістів у радянських концтаборах.

Це випливає з чергового документу його особової справи, який опублікував Денис Поліщук на сайті Цензор.net.

Йдеться про наказ Голови КГБ генерал-лейтенанта Віталія Нікітченка № 85 від 17 липня 1964 року про заохочення співробітників Управління КГБ по Рівненськоій області.

Серед відзначених за "вміло підготовані заходи з розвінчання ідеології українських буржуазних націоналістів і показу досягнень Української РСР за роки Радянської влади, проведений у Дубравному ВТТ [виправно-трудовому таборі – ІП] Мордовської АРСР" є й прізвище Бориса Стекляра.

 

ДубравЛАГ, чий центр розташовувався в с. Явас Зубово-Полянського району Мордовії, до 1954 року був особливим (тобто, каторжним) табором. Після розформування системи ГУЛАГу в 1960-х роках табір залишався виправним закладом із окремими колоніями для політичних в’язнів.

У ньому відбували строки ув’язнення відомі українські дисиденти та колишні повстанці Святослав Караванський, Іван Гель, В’ячеслав Чорновіл, Василь Левкович, Юрій Бадзьо, Михайло Сорока (помер у таборі), Йосиф Сліпий та інші.

Як повідомив "Історичній правді" історик Центру досліджень визвольного руху, екс-заступник директора Архіву СБУ Володимир Бірчак, "заходи", в яких брав участь у таборах Стекляр, скоріше за все, були дещо серйознішими, ніж "показ досягнень УРСР".

"У 1960-х роках у таборах сиділо ще чимало членів ОУН та УПА, які за колючим дротом намагалися гуртуватися в підпільні організації. Для боротьби проти них КГБ командирував до концтаборів чекістів з управлінь тих регіонів, де раніше ці повстанці діяли. Кагебістів нерідко спрямовували по лінії оперативно-технічного управління, тобто для здійснення таємного прослуховування. Найімовірніше, саме цим, а також веденням нових оперативних справ на вʼязнів, і займався Борис Стекляр у Дубравному таборі", — повідомив Бірчак.

Як повідомляла "ІП", нещодавно дослідники отримали доступ до особової справи офіцера КГБ Бориса Стекляра, права на який вони домагалися з 2015 року.

У квітні 2017 року Генеральна прокуратура України відкрила кримінальне провадження за фактом загибелі повстанського художника Ніла Хасевича під час чекістсько-військової операції в 1952 році. Одним із керівників операції був капітан держбезпеки Борис Стекляр.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.