Знайшлася відбита голова київського Леніна. ФОТО

З понівеченого фрагмента пам’ятника роботи скульптора Сергія Меркурова виготовили новий мистецький об’єкт

Журналістка Ірина Ромалійська розмістила в соціальній мережі фотографію голови пам’ятника Володимиру Леніну, передає "Громадське радіо". Раніше голова вважалась втраченою.

На фото видно, що червоний полірований граніт значною мірою збитий з фрагмента пам’ятника молотками. Багатокілограмовий уламок установлено на основу на шести металевих ніжках. До основи також прикручені зубчасті металеві колеса і частини якогось механізму.

Голова пам’ятника Леніну в Києві в якості нового арт-об’єкту, 2017 рік. Фото: Facebook Ирина Ромалийская 

В результаті частина пам’ятника, що був зведений коли в мистецтві панувала епоха соціалістичного реалізму, перетворився на арт-об’єкт подібний за стилем до стим-панку.

За словами Ірини Ромалійської голова перебуває у офісі адвокатського об’єднання, партнером-засновником якого є депутат Київради від політичної парті "Батьківщина", ветеран бойових дій на Донбасі Юрій Дідовець.

Пам’ятник засновнику СРСР Воодимиру Леніну в Києві було установлено 5 грудня 1946 року. Автором монументу був скульптор Сергій Меркуров. 

Мітингувальники відколюють шматки від голови пам’ятника Леніну, 2013 рік. Фото: Wikipaedia

Пам’ятник було звалено з постаменту 8 грудня 2013 року під час подій Євромайдану. 

Постамент від монументу лишається на своєму місці. Київська влада час від часу використовує його для тимчасових мистецьких акцій.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.