Спецпроект

У Варшаві вперше відзначатимуть "День пам'яті жертв геноциду ОУН-УПА"

У Варшаві 9 липня відбудеться відзначення "дня пам’яті жертв геноциду ОУН—УПА".

Як інформує ZAXID.net з посиланням "Gazeta Wyborcza", до почесного комітету з організації цього заходу увійшли єпископи, політики провладної партії "Закон і справедливість" та опозиційної "Громадянської платформи" та прокремлівська крайня правиця.

"Національний день пам’яті жертв геноциду ОУН-УПА, який вчинили українські націоналісти буде відзначатись у Польщі вперше. Минулого року Сейм одноголосно підтримав ухвалу, яка встановлює це свято 11 липня. У всій Польщі святкові заходи мають відбутись на два дні раніше. Це не будуть державні урочистості, їх організовують патріотичне товариство кресових організацій і ветеранів", — пише польське видання.

Головою почесного комітету з відзначення цього свята є відомий своїми антиукраїнськими поглядами отець Тадеуш Ісакович-Залеський. У комітет увійшли двоє віце-прем’єр-міністрів — юстиції Патрік Які та оборони Міхал Дворчик, та багато депутатів Сейму та сенаторів в основному із провладної партії "Закон і справедливість" та Кукіз’15, чимало політиків якої також мають антиукраїнські настрої.

Також у комітеті є троє єпископів, маршалек Опольського воєводства Анджей Була, маршалек Малопольського воєводства Яцек Крупа (обидва з опозиційної партії "Громадянська платформа").

Також до комітету увійшло чимало професорів, зокрема Богуслав Пазь із Вроцлавського університету. Це той самий професор, який два роки тому так прокоментував кадри фільму у якому проросійські сепаратисти катують українських солдатів: "Бандерівське стерво отримало по зубах аж мило стає! І як тут не любити росіян?".

У комітеті є також чимало так званих народовців — ще однієї антиукраїнської партії. Наприклад, президент Руху народовців Роберт Вінницький, колишній президент Національно-радикального табору Бартош Бакер, який у 2014 році був гостем самопроголошеного уряду в Донецьку. Через рік він дав інтерв'ю російському РЕН ТВ, де заявив, що "Новоросійське повстання — це поле битви із західним лібералізмом".

"Присутність у комітеті осіб, які представляють уряд і Сейм разом із людьми, які багато років беруть активну участь у антиукраїнській діяльності наштовхує на питання: чи маємо справу із початком перевороту у політиці щодо України?", — коментує ситуацію Петро Тима, голова Об’єднання українців у Польщі.

Товариство кресових організацій та ветеранів добивається патронату президента Польщі Анджея Дуди над заходом.

Святкування почнеться 9 липня о 12:00 біля могили невідомого солдата у Варшаві, після цього відбудеться "кресовий марш", а завершаться урочистості "кресовим концертом" біля пам’ятника Варшавському повстанню.

Нагадаємо, 22 липня 2016 року Польський Сейм  прийняв резолюцію, у якій віддає данину пам’яті "жертвам геноциду, здійсненого українськими націоналістами" проти громадян міжвоєнної Польщі в 1943—1945 роках і  встановлює 11 липня "Днем пам’яті поляків — жертв геноциду, здійснених ОУН—УПА на східних Кресах Другої Речі Посполитої". 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.