Спецпроект

У Варшаві вперше відзначатимуть "День пам'яті жертв геноциду ОУН-УПА"

У Варшаві 9 липня відбудеться відзначення "дня пам’яті жертв геноциду ОУН—УПА".

Як інформує ZAXID.net з посиланням "Gazeta Wyborcza", до почесного комітету з організації цього заходу увійшли єпископи, політики провладної партії "Закон і справедливість" та опозиційної "Громадянської платформи" та прокремлівська крайня правиця.

"Національний день пам’яті жертв геноциду ОУН-УПА, який вчинили українські націоналісти буде відзначатись у Польщі вперше. Минулого року Сейм одноголосно підтримав ухвалу, яка встановлює це свято 11 липня. У всій Польщі святкові заходи мають відбутись на два дні раніше. Це не будуть державні урочистості, їх організовують патріотичне товариство кресових організацій і ветеранів", — пише польське видання.

Головою почесного комітету з відзначення цього свята є відомий своїми антиукраїнськими поглядами отець Тадеуш Ісакович-Залеський. У комітет увійшли двоє віце-прем’єр-міністрів — юстиції Патрік Які та оборони Міхал Дворчик, та багато депутатів Сейму та сенаторів в основному із провладної партії "Закон і справедливість" та Кукіз’15, чимало політиків якої також мають антиукраїнські настрої.

Також у комітеті є троє єпископів, маршалек Опольського воєводства Анджей Була, маршалек Малопольського воєводства Яцек Крупа (обидва з опозиційної партії "Громадянська платформа").

Також до комітету увійшло чимало професорів, зокрема Богуслав Пазь із Вроцлавського університету. Це той самий професор, який два роки тому так прокоментував кадри фільму у якому проросійські сепаратисти катують українських солдатів: "Бандерівське стерво отримало по зубах аж мило стає! І як тут не любити росіян?".

У комітеті є також чимало так званих народовців — ще однієї антиукраїнської партії. Наприклад, президент Руху народовців Роберт Вінницький, колишній президент Національно-радикального табору Бартош Бакер, який у 2014 році був гостем самопроголошеного уряду в Донецьку. Через рік він дав інтерв'ю російському РЕН ТВ, де заявив, що "Новоросійське повстання — це поле битви із західним лібералізмом".

"Присутність у комітеті осіб, які представляють уряд і Сейм разом із людьми, які багато років беруть активну участь у антиукраїнській діяльності наштовхує на питання: чи маємо справу із початком перевороту у політиці щодо України?", — коментує ситуацію Петро Тима, голова Об’єднання українців у Польщі.

Товариство кресових організацій та ветеранів добивається патронату президента Польщі Анджея Дуди над заходом.

Святкування почнеться 9 липня о 12:00 біля могили невідомого солдата у Варшаві, після цього відбудеться "кресовий марш", а завершаться урочистості "кресовим концертом" біля пам’ятника Варшавському повстанню.

Нагадаємо, 22 липня 2016 року Польський Сейм  прийняв резолюцію, у якій віддає данину пам’яті "жертвам геноциду, здійсненого українськими націоналістами" проти громадян міжвоєнної Польщі в 1943—1945 роках і  встановлює 11 липня "Днем пам’яті поляків — жертв геноциду, здійснених ОУН—УПА на східних Кресах Другої Речі Посполитої". 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.