Російська нацгвардія повертає найменування частин військ НКВД

Федеральна служба військ Національної гвардії РФ повертає своїм частинам радянські нагороди часів Другої світової війни і почесні найменування Внутрішніх військ НКВД-МВД.

Рішення про це вже ухвалено, а ініціативу запропонували ветерани, повідомляють "Известия". Зараз у відомстві складають список батальйонів, загонів, полків, бригад і дивізій, яким буде повернуто радянські регалії.

"Повернення нашим підрозділам імені Дзержинського — це, передусім, прохання наших ветеранів, — повідомив "Известиям" командувач ФСВНГ генерал-полковник Сергій Меликов. — Багато з них служили і виконували бойові завдання саме як "дзержинці". Коли вони звертаються з відповідними клопотаннями до керівництва ФСВНГ, ми їхні прохання залишити без уваги не можемо".

Першим на черзі є Саратовський інститут Росгвардії, якому знову нададуть ім’я Фелікса Дзержинського. Його повна назва звучатиме як "Саратовський військовий червонопрапорний інститут ім. Дзержинського Ф. Е.".

Саратовське військове училище відкрилося в 1932 році як школа з підготовки командирів-прикодонників. Пізніше навчальний заклад став готувати офіцерів Внутрішніх військ, а в 1966 році йому присвоїли найменування "імені Дзержинського Ф. Е.". У 1982 році училище нагородили орденом Червоного парапора.

Загалом, військовим історикам ще доведеться провести копіткі дослідження, аби встановити, які саме частини і з’єднання Внутрішніх військ НКВД були попередниками формувань сучасної Росгвардії.

Прихильники цього рішення аргументують його потребу ще й тим, що війська НКВД (зокрема, 10-та дивізія і Окрема армія НКВД) добре проявили себе в бойових діях на фронтах німецько-радянської війни:  під час Сталінградської битви в 1942 році, битви на Курській дузі 1943 року тощо.

Нагдаємо, Федеральну службу військ Національної гвардії Російської Федерації (Росгвардія) було створено 5 квітня 2016 року на основі Внутрішніх військ МВС РФ. Попередником ВВ МВС РФ були Внутрішні війська (внутрішня охорона) НКВД-МГБ-МВД СРСР.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.