Путін назвав Ярослава Мудрого та його доньку Анну російськими

Президент Росії Володимир Путін заявив, що французько-російські відносини почалися з одруження Анни Ярославни, середньої дочки Ярослава Мудрого, із Генріхом I у 1051 році.

Про це він заявив під час спільного брифінгу із президентом Франції Еммануелем Макроном, передає "Українська правда".

"З поїздки царя Петра [Першого – ІП] у Францію не почалася історія російсько-французьких відносин. Вона має набагато глибші корені. Освічена французька публіка знає про руську Анну – королеву Франції",  сказав він.

"Молодша донька нашого улюбленого князя Ярослава Мудрого була дружиною Генріха І і зробила суттєвий внесок в розвиток Франції, будучи однією із засновниць двох європейських династій – Бурбонів і Валуа, одна з яких досі править в Іспанії",  додав Путін.

Як відомо, 10 листопада 2016 року у сквері, що на Львівській площі в Києві, королеві Франції Анні Ярославні відкрили пам’ятник.

Читайте також:

Як вшановували королеву Анну у Франції в 2013 році

Українці купили церкву Анни Ярославни неподалік Парижа

Середньовічне кохання - лицар Завіша і королева Кунгута Галицька

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.