На Миколаївщині міськрада хоче вулицю імені більшовицьких повстанців замість Небесної Сотні

На ІХ сесії міської ради м. Баштанка Миколаївської області 25 травня депутати повернули старі назви чотирьом декомунізованим вулицям.

Про це зазначено на офіційному сайті Баштанської міської ради.

Вул. Небесної Сотні повернули стару назву вул. Баштанської республіки (території, контрольованої більшовицькими повстанськими загонами в тилу денікінських військ у вересні-листопаді 1919 року); вул. Підпільників ОУН знову стала вул. Васляєва (перший секретар Миколаївського обкому в 1971-1980 роках); вул. Д. Боровика (український громадський діяч на Далекому Сході) повернули назву ім. Ватутіна (командувач 1-го Українського фронту) та вул. М. Василенка відновили стару назву вул. Горького.

Ініціатива повторного перейменування належала депутатові Л. Заболотній, яка очолювала ініціативну групу, куди також входили депутати міськради: Г. Зюзько, М. Савчук, А. Рижаков. 

Ініціативна група спиралася на проведене нею анкетування мешканців даних вулиць щодо їх перейменування.

Утім, таке рішення суперечить Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Відновлення старих назв об'єктів топоніміки, які були перейменовані на виконання закону, нормативно-правовий акт не передбачає.

Як повідомий "Історичній правді" співробітник Українського інституту національної пам'яті Богдан Короленко, Інститут уже готує відповідне звернення до Баштанської міської ради.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.