У Боярці меморіальну дошку Коновальцю встановили, пошкодили та відновили. ФОТО

У м. Боярці Київської обл. 27 травня активісти встановили меморіальну дошку полковнику Армії УНР та керівнику ОУН Євгену Коновальцю. Наступної ж ночі вандали її пошкодили. На даний момент дошка вже відновлена.

Про це пише "ГалІнфо".

Знак відкрили на стіні будинку, що розташовується на розі вул. Євгена Коновальця (декомунізована вул. Ворошилова) і вул. Жуковського.

 Фото: Фейсбук Андрія Ковальова

Відомо, що Коновалець на чолі Січових стрільців певний час перебував у Боярці в дистопаді-грудні 1918 року під час Протигетьманського повстання.

Ініціатори та учансики відкриття дошки Євгенові Коновальцю. Фото: Фейсбук Марини Мірзаєвої

Однак у ніч із 27 на 28 травня 2017 року невідомі вандали облили дошку червоною фарбою.

 Фото: Фейсбук Марини Мірзаєвої

Утім, активісти швидко відновили первісний вигляд меморіального знаку.

Як повідомлялося, 22 січня 2017 року барельєф на честь Євгена Коновальця відкрили в Києві на стіні будинку по вул. Січових стрільців, 24, де в 1918 році розміщувалися казарми Галицько-Буковинського куреня (згодом – 1-го полку) Січових стрільців.

ДОВІДКА:

Євген Коновалець (14.06.1891–23.05.1938) – полковник Армії Української Народної Республіки, керівник Української військової організації, голова Проводу українських націоналістів.

Свого часу Євген Коновалець об'єднав тисячі українців довкола ідеї боротьби за соборну Українську державу. Один із творців українських збройних сил, він сформував  Галицько-буковинський курінь, а згодом полк Січових стрільців і дав відсіч більшовицькому повстанню робітників київського заводу "Арсенал".

Перебуваючи в еміграції, не полишав своїх ідеалів та створив Організацію українських націоналістів. Саме Коновалець  підготував майбутнє покоління діячів ОУН, серед яких Степан Бандера, Роман Шухевич, Ярослав Стецько.

Усі матеріали ІП за темою "Коновалець"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.