Документи з кагебістської справи Стекляра почали з'являтися в Інтернеті. ФОТО

У Мережі з'явилася КГБістська анкета полковника КГБ Бориса Стекляра, який відомий своєю участю в чекістській операції зі знищення графіка УПА Ніла Хасевича.

Документ опублікував Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Борис Стекляр у формі підполковника КГБ. Фото з особової справи офіцера КГБ

Згідно із анкетою, Стекляр - українець родом з Новограда-Волинського Житомирської області. Народився 29 січня 1923 року.

За цивільною освітою - викладач російської мови та літератури. Цей фах він здобув у Рівненському педінституті в 1958 році. Член КПРС із січня 1945 року.

Дані документів з особової справи Б. Стекляра спростовують твердження деяких закордонних ЗМІ про те, що Генеральна прокуратура України переслідує Стекляра буцімто за те, що він - єврей.  

"В усіх документах із особистої справи Бориса Стекляра у графі національність зазначено - українець.

Він назвав себе українцем і у власноручно заповненій анкеті. 

Росія ж хоче, щоб перед ймовірним судом постав не кагебіст, а саме єврей.

Таким чином можна не лише поглиблювати непорозуміння між українцями і євреями, але підживлювати корисні їй антисемітські стереотипи. 

Шкода, що Росії в цьому, хай і не свідомо, але допомагають західні медіа", - зазначив В'ятрович. 

Тяганина з доступом до особової справи офіцера КГБ Бориса Стекляра тривала з 2015 року, коли В. В'ятрович звернувся до Архіву Укправління СБУ у Рівненській області на підставі закону "Про доступ до архівів комуністичних репресивних органів 1917-1991".

Однак Стекляр намагався всіляко перешкодити доступові до своєї особової справи, зокрема через звернення до суду.

25 серпня 2016 року були заплановані слухання за позовом Стекляра до Рівненського управління СБУ. Проте під тиском громадськості кагебіст відкликав свій позов.   

 

Екс-заступник директора Архіву СБУ Володимир Бірчак у коментарі "ГалІнфо" пояснював наявні труднощі з доступом: 

"Коли Стекляр забрав заяву із суду, ми звернулися до нашого регіонального підрозділу – сектору архівного забезпечення УСБУ у Рівненькій області. Виявилось, що ця справа має гриф "Для службового користування".

Це було неабиякою новиною для нас. Як радянські документи можуть мати сучасний гриф? Який там пункт з переліку відомостей, що становлять службову інформацію, може бути застосований до цих документів?

Ми тримаємо ситуацію під контролем. Найближчим часом нам пообіцяли зняти гриф і нарешті надіслати справу до Києва для ознайомлення заявника".

Урешті-решт, 26 травня 2017 року Володимир В'ятрович отримав можливість ознайомитися і скопіювати особову справу офіцера КГБ Бориса Стекляра.

Як виявилося, деякі фрагменти документів зафарбовані чорнилом так, що їх годі прочитати. Йдеться про перелік дій, за які керівництво КГБ відзначало чекіста.

 

 

Як повідомлялося, у квітні 2017 року Генеральна прокуратура України відкрила кримінальне провадження за фактом загибелі повстанського художника Ніла Хасевича під час чекістсько-військової операції в 1952 році. Одним із керівників операції був капітан держбезпеки Борис Стекляр.

Дивіться також:

Ніл Хасевич. Людина, яка створила візуальний образ УПА

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.