У Київській області музею передали невідомий архів ОУН. ФОТО

26 травня Макарівському районному історико-краєзнавчому музеєю передали колекцію документів підпілля ОУН Київщини.

Сам архів знайшли в с. Ніжиловичі Макарівського району Київської області ще в 2015 році. Довгий час місцезнаходження документів було невідоме. Макарівському музеєві частину тих документів передав анонімний колекціонер. 

Фото: makarivmuseum.info 

Знахідка являє собою німецький бідон з-під спирту, який має маркування MF 26315. Але як свідчить сусіднє тавро у 1945 року він потрапив до одного з колгоспів і отримав радянське маркування.

Знахідка знаходиться в гарному стані, має незначні пошкодження від перебування у землі. На жаль, не відомий весь перелік документів, які містилися в бідоні.

 Фото: makarivmuseum.info 

Отже, музейні фонди поповнилися ножем, бритвою й дев’ятьма документами. Серед них чотири брошури: "Хто такі бандерівці та за що вони борються" (1950 р.), "Учителька" (1949 р.), "Україна погибає! Хто винуватий в цьому?" (1950 р.), "Поноволений український народе!" (1950 р.); дві листівки на основі дереворитів Ніла Хасевича й дві листівки у вигляді звернення від "українських революціонерів".

Фото: makarivmuseum.info 

Останній документ датується 1951 роком. "Звернення" набране на друкарській машинці на двох аркушах тонкого паперу. Коли папір піднести до світла то на ньому стають помітними водяні знаки "Союзпапірукртрест", "Малинська ф-ка", "Малин УРСР".

Фото: makarivmuseum.info

Стан усіх документів задовільний - тексти читаються легко.

 Фото: makarivmuseum.info

На думку працівників Макарівського історико-краєзнавчого музею, бідон належав членам групи ОУН "Бутька", яка діяла в Макарівському районі на початку 1950-х років. 

Із документів Галузевого державного архіву СБУ відомо, що саме такі пропагандистські листівки підпільники розповсюджували по селах Макарівщини.

       

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.