In memoriam. Помер визначний американський геополітик часів "холодної війни"

26 травня на 90-му році життя помер визначний американський державний діяч, політолог, соціолог Збіґнев Бжезінський.

Про це повідомив Bloomberg з посиланням на дочку політика, передає "Українська правда".

Бжезінський помер в госпіталі в Фолс-Черче (штат Вірджинія).

Збіґнев Бжезінський народився у Варшаві в 1928 році в родині дипломата. Його батько Тадеуш Бжезінський народився в 1896 році. в Золочеві, що на Львівщині. У 1958 році Бжезінський отримав громадянство США. Вищу освіту здобував у Канаді та США. У 1977–1981 році – радник Президента США з питань національної безпеки в адміністрації Джиммі Картера.

Фото: novynarnia.com 

Як повідомляє радіо "Свобода", під час іранської дипломатичної кризи 1979 року, коли в Тегерані були захоплені американські заручники, Бжезінський виступив проти переговорів і на підтримку військової операції зі звільнення громадян США.

Президент Картер погодився на цей план, що отримав назву Desert One, однак операція провалилася, що стало однією з причин того, що Картер програв вибори своєму наступнику Рональду Рейгану в 1980 році.

Коли радянські війська вторглися в Афганістан, Бжезінський рішуче підтримував озброєння афганських повстанців у відповідь. За це в СРСР його називали "ворогом розрядки".

Поряд з Генрі Кіссінджером та Семюелом Хантінгтоном він вважався одним з найвпливовіших геостратегів США. Автор низки досліджень в галузі міжнародних відносин і геополітики. 

Після початку українсько-російського конфлікту в 2014 році Бжезінський висловлювався на підтримку територіальної цілісності України, за надання США військової допомоги Україні та європейський курс розвитку держави

Від української влади Бжезінський здобув орден "За заслуги" III ст. (13 травня 1997)  "за значний особистий внесок у зміцнення українсько-американського співробітництва" та орден князя Ярослава Мудрого III ст. (28 березня 2008) "за визначну громадську діяльність та розвиток зв'язків між Україною і Сполученими Штатами Америки".

У 2006 році Києво-Могилянська академія надала Бжезінському ступінь почесного доктора.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.