Невручені нагороди бійців УПА отримають їхні нащадки

"Координаційна рада з вшанування вояків ОУН та УПА" представила у Львові відновлені повстанські нагороди, які вручать нащадкам лицарів УПА.

Утім спочатку доведеться виконати велику дослідницьку роботу, адже з відомих на сьогодні 1102 Лицарів повстанських нагород, не ідентифіковано 660 осіб, повідомляє "Дивись.info".

Як відомо, учасники УПА та збройного підпілля ОУН діяли в умовах суворої конспірації і зазвичай використовували псевдо.

Фото: dyvys.info 

"У 1944 році наказом Головного військового штабу УПА було створено систему нагород і заохочень. Цими нагородами за бойові звитяги відзначали старшин, підстаршин і стрільців УПА, а також цивільних осіб, наприклад, членів підпілля, за особливий внесок у розбудову збройного підпілля ОУН та боротьбу за українську державу. Загалом є вісім повстанських нагород. Однак  більшість нагороджених так їх і не отримали. 

У нас була така можливість у 2007 році, але через брак бажання та фінансів цього не було зроблено. Але  до 75-ої річниці УПА ми хочемо все задумане втілити в життя, віднайти імена цих героїв, ідентифікувати та вручити нагороди нащадкам героїв. Якщо ж родичів також не вдасться знайти,то медалі передадуть у школи музеї, де вони нестимуть суспільно-патріотичну функцію", – розповідає кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України Микола Посівнич.

Фото: dyvys.info  

Голова правління благодійного фонду імені Петра Гудзоватого "Соловей" Андрій Гудзоватий каже, що про нагородження свого родича Срібним Хрестом Заслуги дізнався випадково.

"Я багато часу провів у пошуках інформації про батькового брата, який був одним із командирів УПА "Північ". І тільки торік випадково в Інтернеті побачив цю інформацію. Тоді ж я зацікавився цими нагородами і зрозумів, що більшість цих Лицарів ніколи не бачили своєї нагороди або їх нагороджували посмертно. Вони не носили відзнак на своїх мундирах. Відповідно і їхні нащадки про це не могли знати", – розповідає  Андрій Гудзоватий.

 Фото: dyvys.info 

Ескізи нагород для вояків УПА розробив відомий художник-графік, член ОУН Ніл Хасевич. Проте отримали нагороди лише невелика кількість Лицарів ОУН та УПА, які опинилися за кордоном. У Львівському історичному музеї зберігаються дві нагороди – Бронзовий Хрест Бойової Заслуги та Бронзовий Хрест Заслуги.

 Фото: dyvys.info 

Виготовленням нагород за ескізами, які збереглися, займається ГО "Мистецький благодійний фонд імені короля Данила".

"Для нас велика честь виготовити ці відзнаки. З Бронзового Хреста Бойової Заслуги та Бронзового Хреста Заслуги ми зробили копії. Вони абсолютно автентичні тим, які були розроблені Нілом Хасевичем", – каже співзасновник Володимир Турецький.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.