АНОНС: В Києві виставковий проект "Vis-à-vis. Україна-Франція: 800 років після Анни"

Освітньо-виставковий проект "Vis-à-vis. Україна Франція: 800 років після Анни", що розкаже про місце України у загальноєвропейському культурному просторі, відкриється в рамках фестивалю "Анна фест".

Як пов’язані Шевченко та Делакруа, автор знакової для французів "Свободи на барикадах"? Які українські міста входили у ХІХ столітті до європейських туристичних турів? Як в один ряд із "Живописною Францією", "Живописною Швейцарією" і "Живописною Бельгією" стала "Живописна Україна"? Яким чином були пов’язані дві найвідоміші емансипантки свого часу – письменниці Марко Вовчок і Жорж Санд? Про це можна буде дізнатись, відвідавши "Vis-à-vis".

Проект окреслює місце України у загальноєвропейському культурному просторі, а також культурні зв’язки України і Франції, які розпочалися в ХІ столітті, коли київська княжна Анна вийшла заміж за короля Франції Генріха І, ставши одним з найефективніших послів Київської Русі в середньовічній Європі і посівши важливе місце в історії взаємин франкомовного світу та Київської Русі-України. 

Організатор виставки, Національний музей Тараса Шевченка, продовжує свою лінію освітньо-виставкових дитячих проектів. Дитячий інтерактивний майданчик проекту – відображення процесу навчання та можливість засоціювати себе із дитиною в Україні та у Франції у ХІХ столітті, усі експонати розташовано на рівні очей дитини. 

Паралельно буде представлено найкращі науково-технічні розробки учнів-членів НЦ "Мала академія наук України" за 2015-2016 роки.

Відкриватиме виставку юних винахідників президент МАН Станіслав Довгий та представник ЮНЕСКО Жан-Поль Нгоме Абьяга, а також представники Міністерства освіти і науки України.

Очікуються представники дипломатичних місій Франції, Бельгії та Швейцарії.

27 травня – 13 червня

Місце: Національний музей Тараса Шевченка (Київ, бульвар Шевченка, 12)

Організатори: Національний музей Тараса Шевченка, Третій міжнародний фестиваль мистецтв Anne de Kiev Fest, Національний центр Мала академія наук України. 

Відкриття 27 травня о 16:00. Вхід вільний.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.