АНОНС: У Львові польський професор розповість про польських в'язнів "Тюрми на Лонцького"

У Львові в п’ятницю відбудеться публічна лекція польського громадського діяча, проф. Кшиштофа Вільманна "В’язні тюрми на Лонцького: польське обличчя".

Кшиштоф Вільманн під час лекції спиратиметься на історичні факти, родинні історії та спогади учасників польського антинацистського руху.

"Лектор присвятить розповідь маловідомим сторінками історії тюрми на Лонцького періоду нацистської окупації: біографіям учасників польського антинацистського підпілля, "тихотемним" – вишколеним в Англії парашутистам, котрі були в’язнями слідчої тюрми поліції безпеки та зустріли тут свій спочинок. Серед них були і родичі проф. Кшиштофа Вільманна, зокрема майор Армії крайової, "тихотемний" Віктор Зарембінський – "Зруб" (19031943)",  розповів науковий співробітник Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Ігор Дерев’яний, на чиє запрошення дослідник приїде.

Музичними ілюстраціями оповіді стануть виступи львівської скрипальки Лідії Футорської і баяніста Сергія Хоровця

26 травня, 16.00 

Місце: Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" (Львів, вул. С. Бандери, 1). 

Вхід вільний.

Довідка:

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" створено в колишній катівні КГБ та Гестапо. Він є одним із лише трьох у Східній Європі (два інших — це музей-тюрма НКВД у Вільнюсі та музей-тюрма Штазі у Берліні).

Музей за ініціативи львівської громади відкрито Центром досліджень визвольного руху за сприяння Служби безпеки України 28 червня 2009 року, а 14 жовтня того ж року він отримав статус національного.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.