АНОНС: У Львові польський професор розповість про польських в'язнів "Тюрми на Лонцького"

У Львові в п’ятницю відбудеться публічна лекція польського громадського діяча, проф. Кшиштофа Вільманна "В’язні тюрми на Лонцького: польське обличчя".

Кшиштоф Вільманн під час лекції спиратиметься на історичні факти, родинні історії та спогади учасників польського антинацистського руху.

"Лектор присвятить розповідь маловідомим сторінками історії тюрми на Лонцького періоду нацистської окупації: біографіям учасників польського антинацистського підпілля, "тихотемним" – вишколеним в Англії парашутистам, котрі були в’язнями слідчої тюрми поліції безпеки та зустріли тут свій спочинок. Серед них були і родичі проф. Кшиштофа Вільманна, зокрема майор Армії крайової, "тихотемний" Віктор Зарембінський – "Зруб" (19031943)",  розповів науковий співробітник Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Ігор Дерев’яний, на чиє запрошення дослідник приїде.

Музичними ілюстраціями оповіді стануть виступи львівської скрипальки Лідії Футорської і баяніста Сергія Хоровця

26 травня, 16.00 

Місце: Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" (Львів, вул. С. Бандери, 1). 

Вхід вільний.

Довідка:

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" створено в колишній катівні КГБ та Гестапо. Він є одним із лише трьох у Східній Європі (два інших — це музей-тюрма НКВД у Вільнюсі та музей-тюрма Штазі у Берліні).

Музей за ініціативи львівської громади відкрито Центром досліджень визвольного руху за сприяння Служби безпеки України 28 червня 2009 року, а 14 жовтня того ж року він отримав статус національного.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.