Музей монументальної пропаганди у Києві запустили

22 травня на ВДНГ (національний комплекс "Експоцентр України") відбулася прес-конференція з нагоди початку робіт над створенням Музею монументальної пропаганди.

Ініціатор проекту, заступник міського голови, секретар Київської міської ради Володимир Прокопів повідомив, що Музей монументальної пропаганди буде розташований на території національного комплексу "Експоцентр України", а перший етап буде відкрито восени поточного року.

"Ми отримаємо місце, яке має увійти у топ-10 пам'яток столиці", –  зазначив Прокопів.

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович сказав, що деінсталяція символів комунізму в громадському просторі  –  це лише перший крок.

Зліва праворуч: Дмитро Павленко, Максим Яковер, Максим Бахматов, Володимир Прокопів, Володимир В'ятрович, Євген Мушкін, Володимир Кадигроб. Фото: Олександр Куклишин 

"Ми повинні не просто забути радянське минуле – навпаки, маємо пам'ятати його як приклад того, що ніколи не повинно повторитися", –  зазначив В’ятрович.

Керівник проекту Максим Бахматов додав, що Музей буде профінансовано за рахунок приватних осіб та інвесторів без залучення державних та комунальних коштів.

За його оцінками, орієнтовний бюджет становитиме від 15-20 млн грн. Бахматов закликав потенційних партнерів долучатись до підтримки проекту, а представників місцевих рад та приватних колекціонерів звертатись, якщо вони бажають надати об’єкти для експозиції Музею.

Фото: Олександр Куклишин  

Дмитро Павленко, директор податково-юридичного департаменту компанії "Делойт", розповів про роль компанії у проекті.   

"З об’єктивних причин для нас цей проект не комерційний, а більше ідейний. Участь у подібних проектах – один із проявів наших спільних цінностей. Для нас честь і задоволення долучитись до створення цього важливого культурного і соціального об’єкту", – зазначив він.

Арт-менеджер проекту Володимир Кадигроб наголосив на тому, що Музей монументальної пропаганди – це проект-дослідження, одна із основних цілей якого – подолання наслідків культурної травми через суспільний діалог. 

 Фото: Олександр Куклишин 

"Ми сподіваємося, що Музей зможе стати відкритим простором для осмислення радянського минулого", – зазначив Кадигроб.  

Співзасновник Фонду дослідження монументальної пропаганди Максим Яковер та т.в.о. генерального директора Національного комплексу "Експоцентр України" Євген Мушкін пояснили вибір локації для Музею. На їхню думку, ВДНГ – це саме те місце, куди органічно впишуться об’єкти радянської епохи.

Інформація про проект та контакти для партнерів: www.monumenta.org.ua

Контакти для ЗМІ: Юлія Старушко, ystarushko@be-it.com.ua, +380661056835. 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.