Музей монументальної пропаганди у Києві запустили

22 травня на ВДНГ (національний комплекс "Експоцентр України") відбулася прес-конференція з нагоди початку робіт над створенням Музею монументальної пропаганди.

Ініціатор проекту, заступник міського голови, секретар Київської міської ради Володимир Прокопів повідомив, що Музей монументальної пропаганди буде розташований на території національного комплексу "Експоцентр України", а перший етап буде відкрито восени поточного року.

"Ми отримаємо місце, яке має увійти у топ-10 пам'яток столиці", –  зазначив Прокопів.

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович сказав, що деінсталяція символів комунізму в громадському просторі  –  це лише перший крок.

Зліва праворуч: Дмитро Павленко, Максим Яковер, Максим Бахматов, Володимир Прокопів, Володимир В'ятрович, Євген Мушкін, Володимир Кадигроб. Фото: Олександр Куклишин 

"Ми повинні не просто забути радянське минуле – навпаки, маємо пам'ятати його як приклад того, що ніколи не повинно повторитися", –  зазначив В’ятрович.

Керівник проекту Максим Бахматов додав, що Музей буде профінансовано за рахунок приватних осіб та інвесторів без залучення державних та комунальних коштів.

За його оцінками, орієнтовний бюджет становитиме від 15-20 млн грн. Бахматов закликав потенційних партнерів долучатись до підтримки проекту, а представників місцевих рад та приватних колекціонерів звертатись, якщо вони бажають надати об’єкти для експозиції Музею.

Фото: Олександр Куклишин  

Дмитро Павленко, директор податково-юридичного департаменту компанії "Делойт", розповів про роль компанії у проекті.   

"З об’єктивних причин для нас цей проект не комерційний, а більше ідейний. Участь у подібних проектах – один із проявів наших спільних цінностей. Для нас честь і задоволення долучитись до створення цього важливого культурного і соціального об’єкту", – зазначив він.

Арт-менеджер проекту Володимир Кадигроб наголосив на тому, що Музей монументальної пропаганди – це проект-дослідження, одна із основних цілей якого – подолання наслідків культурної травми через суспільний діалог. 

 Фото: Олександр Куклишин 

"Ми сподіваємося, що Музей зможе стати відкритим простором для осмислення радянського минулого", – зазначив Кадигроб.  

Співзасновник Фонду дослідження монументальної пропаганди Максим Яковер та т.в.о. генерального директора Національного комплексу "Експоцентр України" Євген Мушкін пояснили вибір локації для Музею. На їхню думку, ВДНГ – це саме те місце, куди органічно впишуться об’єкти радянської епохи.

Інформація про проект та контакти для партнерів: www.monumenta.org.ua

Контакти для ЗМІ: Юлія Старушко, ystarushko@be-it.com.ua, +380661056835. 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.