Спецпроект

АНОНС: У Києві відкриють виставку про Катинський злочин

23 травня в Києві урочисто відкриють виставку "ЗЛОЧИН 1940 – історія Катинського злочину".

У відкритті виставки візьме участь Надзвичайний Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пекло, польська делегація Інституту Національної пам`яті Польщі на чолі з його керівником Ярославом Шареком та Голова Українського Інституту Національної пам`яті Володимир В`ятрович.

"Нашою виставкою ми хочемо показати, що таке Катинь. Це символ геноциду поляків радянським режимом, символ брехні, змови мовчання на міжнародній арені і перемоги правди. Це символ усунення польської інтелігенції, громадян II Речі Посполитої різних національносгей і віросповідань, символ драми у людському, національному у державному вимірах", – говорять організатори.

 

23 травня, вівторок, 16.00 


Місце:
Національний історико-архітектурний музей "Київська Фортеця" (м. Київ, вул. Госпітальна, 24-А).

Організатори: Посольство Республіки Польща в Україні, Національний історико-архітектурний музей "Київська Фортеця", Інститут Національної Пам’яті Республіки Польща та Катинський Музей

Вхід вільний.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.