Музей монументальної пропаганди СРСР офіційно стартує в Києві

22 травня відбудеться прес-конференція з нагоди офіційного старту проекту створення Музею монументальної пропаганди СРСР у Києві.

Організатори проекту повідомлять про концепцію, локацію та дату відкриття Музею.

Музей монументальної пропаганди СРСР стане першим в Україні музеєм символів тоталітарної спадщини. Організатори проекту ставлять за мету створити вільний простір для дослідження та переосмислення радянського минулого. 

Учасники заходу:

  • Володимир Прокопів, ініціатор проекту, голова опікунської ради, заступник міського голови, секретар Київської міської ради
  • Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті   
  • Євген Мушкін, т. в. о. генерального директора Національного комплексу "Експоцентр України"
  • Максим Бахматов, керівник проекту
  • Максим Яковер, співзасновник Фонду дослідження монументальної пропаганди
  • Володимир Кадигроб, арт-менеджер
  • Андрій Булах, керуючий партнер компанії "Делойт"

Понеділок, 22 травня, 12.00 

Місце: 1-й павільйоні ВДНГ (Національний комплекс "Експоцентр України", пр-т Академіка Глушкова, 1, метро: Виставковий центр).

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.