АНОНС: На Книжковому арсеналі вручать премію ім. Василя Стуса

20 травня буде визначено лауреата Премії ім. Василя Стуса. Кандидатами на нагородження цьогоріч є режисер Ірина Волицька та письменник Сергій Жадан.

Український центр Міжнародного ПЕН-Клубу продовжує традицію вручення Премії імені Василя Стуса, що була заснована 1989 року Українською асоціацією незалежної творчої інтелігенції (УАНТІ) на чолі з Євгеном Сверстюком (1928–2014). Лауреатами Премії минулих років є: Ольга Богомолець, Марія Бурмака, Опанас Заливаха, Михайлина Коцюбинська, Василь Овсієнко, Іван Світличний, Надія Світлична, Галина Севрук, Людмила Семикіна та інші.

З 2016 року Український центр Міжнародного ПЕН-Клубу створив журі, розробив положення про премію та відзнаку. Премія імені Василя Стуса присуджується щороку авторам (літераторам, митцям, режисерам), незалежно від місця проживання, прижиттєво, за особливий внесок в українську культуру та стійкість громадянської позиції.

Висувають кандидатів, а затим визначають лауреата Премії, члени журі у складі:

Мирослав Маринович – голова журі, правозахисник, віце-ректор УКУ у Львові;
Боґуміла Бердиховська – публіцистка, керівник департаменту стипендій Національного центру культури у Варшаві;
Оля Гнатюк – дослідниця, професорка НаУКМА та Варшавського університету;
о. Борис Ґудзяк – єпископ УГКЦ, президент УКУ;
Оксен Лісовий – директор Малої академії наук України;
Андрій Курков – український письменник;
Юрко Прохасько – есеїст, перекладач;
Олександр Саврук – директор Києво-Могилянської Бізнес Школи;
Елеонора Соловей – літератературознавиця;
Дмитро Стус – директор Національного музею Тараса Шевченка;
Леонід Фінберг – головний редактор видавництва "Дух і Літера";
Секретар Премії імені Василя Стуса – Анастасія Негруцька.

У 2016 році лауреатом Премії стала Олександра Ковальпрезидент ГО "Форум видавців", організатор Національного книжкового "Форуму видавців у Львові"

 
Цього року фіналістами Премії ім. Василя Стуса є:
  • Ірина Волицька,  театральний критик, мистецтвознавець, режисер "Театру у кошику"
"Театр у кошику" належить до неординарних театральних колективів в Україні, зосереджуючись на пошуку сучасного сценічного вираження українських класичних текстів, пропагуючи в Україні та за її межами твори велетнів нашої літератури: Тараса Шевченка ("Сон"), Івана Франка ("Украдене щастя"), Лесі Українки ("На полі крові", "Одержима"), Василя Стефаника ("Білі мотилі, плетені ланцюги"). Ірина Волицька є творцем концепції цього модерного театру, автором більшості творчих знахідок і прийомів,  Мирослав Маринович, голова журі, публіцист, член-засновник Української Гельсінкської групи
  • Сергій Жадан, поет, прозаїк, громадський діяч
"Сергій Жадан у своїх творах постійно звертається до осмислення подвійного – мовного та офіціозного – тиску на молодь, що максимально утруднює та сповільнює процеси реалізації людей, змушених жити в ситуації тотальних розривів: імперська свідомість, що домінує в постімперському світі українського сходу; надрив і невпевненість носіїв української мови в російськомовному індустріальному просторі в постіндустріальний період; пошуки сенсу буття молодої людини в безмотиваційних середовищах тощо", – Дмитро Стус, директор Національного музею Тараса Шевченка.

Ім'я лауреата буде проголошено під час церемонії нагородження.

Субота, 20 травня, 20.00–21.00
Місце: Мистецький арсенал (м. Київ, вул. Лаврська, 10-12 зал "Папір").
Вхід на територію Арсеналу за вхідним квитком (60 грн). Вхід на саму подію вільний.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.