У Києві анонсували створення електронної бази свідчень про Голодомор

Про це "Історичній правді" повідомили в Національному музеї історії України. Проект "Голодомор 1932-1933 років: родинні історії" реалізовується в рамках міжнародної гуманітарно-просвітницької програми "Голодомор 1932-1933 років: пам'ять в ім'я майбуття". 

Його презентація відбувалался у Міжнародний день родини.

"Міцна родина – це майбуття. Коли ми говоримо про Голодомор, ми згадуємо майже 4 мільйони жертв. Але тема Голодомору – це тема не тільки смерті, це тема життя. Ми пам’ятаємо про те, що величезна кількість людей вижила. У ті складні умови працювали різні стратегії виживання. Мотивація для виживання була одна – врятувати родину, рідних, близьких. Будь-яка родина може жити і працювати тоді, коли має певні традиції. Біда полягає у тому, що Голодомор зруйнував пам’ять для багатьох родин", – розповіла Людмила Гриневич, директор Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), доктор історичних наук.

Людмила Гриневич

У заході взяли участь: Людмила Гриневич; Олександр Ярема – заступник Міністра молоді та спроту України; Володимир В’ятрович – голова Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук; Тетяна Сосновська – директорка Національного музею історії України; Віра Анусова – вчителька, громадська активістка, збирачка свідчень жертв Голодомору на Луганщині; Ярослава Музиченко – координатор проекту HREC in Ukraine "Голодомор 1932-1933 років: родинні історії".

Метою проекту є створення найповнішої в світі Єдиної електронної бази свідчень жертв Голодомору, доповненої он-лайн колекцією світлин і документів з родинних архівів.

А також – налагодження системного виявлення й оприлюднення свідчень жертв Голодомору для збереження пам’яті про геноцид 1932-1933 років; формування на цій основі у суспільстві поваги до Української держави та демократичних цінностей, готовності боронити головне людське право – право на життя.

Учасники презентації

Єдину електронну базу символічно започаткує колекція свідчень про Голодомор на Луганщині (аудіо, фото, документи), що їх десятиліттями збирала, а кілька років тому вивезла з охопленого війною Сходу України й передала до HREC in Ukraine вчителька математики, волонтерка Віра Анусова.

У єдиній Глобальній електронній базі свідчень жертв Голодомору (веб-сайт www.holodomor.org.ua) буде дві рубрики – "Голодомор: колекції (від А до Я)" та "Голодомор: родинні історії", повідомляє "Новинарня".

У першій частині будуть опубліковані ті спогади, які записані давно. Люди, які системно збирали свідчення про Голодомор, зможуть їх оприлюднити на порталі. Буде здійснено паспортизацію і подано інформацію про збирача, а також про місце збереження колекції.

Друга частина проекту – це родинні історії про Голодомор. Люди зможуть передати до Центру або самі створити власну сторінку на веб-сайті, де виставлятимуть інформацію і доповнюватимуть її архівними фотографіями, документами.

При цьому свідчення не будуть редагувати. Адже ці свідчення можуть знадобитися для вивчення мови якогось регіону чи для роботи психологів, які вивчатимуть потік думок людини. Єдина вимога, щоб свідчення давали психологічно здорові люди.

У перспективі база свідчень буде сполучена з 3-D мапою "Місця поховання, пам’ятники і пам’ятні знаки жертвам Голодомору".

На презенатції виступив Павло Рожко, 95 років, що пережив Голодомор у селі Піски на Луганщині.

Зайшовши на цей ресурс, почитавши свідчення, можна буде подивитися інформацію, що сьогодні відбувається у тому чи іншому селі, чи вшановується пам’ять загиблих від голоду, чи впорядковане місце масових поховань, яка історія села, які інші родинні історії пов’язані з цим місцем.

Веб-сайт буде поєднано з міжнародною методичною лабораторією освітян Verba Magistri. Це дозволить використовувати ресурс в освітньому процесі для викладання у школах історії Голодомору.

Проект і програму ініціює та реалізовуватиме Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine) у тісній співпраці з Українським інститутом національної пам’яті, Інститутом історії України НАН України, Національним музеєм історії України, Українським науково-освітнім консорціумом вивчення Голодомору (HREC) Канадського інституту українських студій Альбертського університету за підтримки Міністерства молоді та спорту України, Міністерства освіти та науки України.