Верховна Рада заборонила георгіївську стрічку

Парламент ухвалив закон про заборону виготовлення та пропаганди георгіївської стрічки.

Відповідний законопроект підтримали 238 народних депутатів, інформує "Газета по-українськи".

"Георгіївська стрічка стала символом окупаційної війни Російської Федерації проти України. Ці стрічки сьогодні носять ті, хто розв'язав війну проти України, щоденно стріляє у наших воїнів, вбиває жителів... Від Майдану і до сьогодні цей символ став символом російської агресії та елементом дестабілізації у країні", — сказав спікер Андрій Парубій перед винесенням питання на голосування.

Результати голосування по фракціях

"Пропоную проголосувати цей закон, щоб люди не втручалися в бійки, а викликали поліцію. Поліція складатиме адмінпротокол, суд його розглядатиме. Якщо будуть законні підстави, щоб особи, які використовують цю стрічку, платили штрафи до бюджету держави", — пояснив депутат з "Народного фронту" Антон Геращенко перед голосуванням.

Під крики "Ганьба" захищав символ сепаратистів нардеп від "Опозиційного блоку" Нестор Шуфрич.

"1941 року відновили георгіївську стрічку як гвардійську. А 1943 року Орден Слави отримав відповідні кольори як солдатський орден. Ми сьогодні відмовляємося від нашої слави, слави наших предків. Відмовляємося від історії. Отже, ви відмовляєтеся від майбутнього", — виголосив Шуфрич.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.