Рештки будьонівських коней демонтують. ФОТО

16 травня розпочався демонтаж радянського монументу бійцям першої кінної армії Семена Будьоного, що розташований на пагорбі над автодорогою "Львів – Київ" у Буському районі Львівщини.

Про це повідомляє ZAXID.NET із посиланням на інформацію голови Кутівської сільської ради Ігоря Карпія.

Раніше, у квітні 2017 року, комісія з надзвичайних ситуацій Буської райдержадміністрації визнала цей пам’ятник аварійним і рекомендувала його демонтувати.

"Це залишки монумента, а не монумент. Є висновок експерта, що цей об’єкт може створити аварійну ситуацію. Лишилася лише арматура, вона іржава. Ми хочемо провести демонтаж, щоб у підлітків не було спокуси на нього залазити", - зазначив Ігор Карпій.

Він додав, що пам’ятник необхідно демонтувати на вимогу закону "Про декомунізацію".

 Пам'ятник бійцям Першої кінної армії. Скульптор Валентин Борисенко, архітектор Анатолій Консулов, 1978 рік
Протягом кількох років місцеві мешканці розтягували металеву обшивку пам'ятника на металобрухт

Роботи з демонтажу замовили у компанії "ЮеМСі Холдинг", яка має виконати їх упродовж двох місяців за понад 18 тис. грн.

Цей пам’ятник був споруджений у 1975 році неподалік селища Олесько до 55-річчя від створення кінної армії Семена Будьоного. Скульптурна композиція монумента містила двох воїнів-будьонівців на конях, які зображені в русі.

Ще у 2015 році місцеві мешканці здерли частину металевої обшивки монументу.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.