Рештки будьонівських коней демонтують. ФОТО

16 травня розпочався демонтаж радянського монументу бійцям першої кінної армії Семена Будьоного, що розташований на пагорбі над автодорогою "Львів – Київ" у Буському районі Львівщини.

Про це повідомляє ZAXID.NET із посиланням на інформацію голови Кутівської сільської ради Ігоря Карпія.

Раніше, у квітні 2017 року, комісія з надзвичайних ситуацій Буської райдержадміністрації визнала цей пам’ятник аварійним і рекомендувала його демонтувати.

"Це залишки монумента, а не монумент. Є висновок експерта, що цей об’єкт може створити аварійну ситуацію. Лишилася лише арматура, вона іржава. Ми хочемо провести демонтаж, щоб у підлітків не було спокуси на нього залазити", - зазначив Ігор Карпій.

Він додав, що пам’ятник необхідно демонтувати на вимогу закону "Про декомунізацію".

 Пам'ятник бійцям Першої кінної армії. Скульптор Валентин Борисенко, архітектор Анатолій Консулов, 1978 рік
Протягом кількох років місцеві мешканці розтягували металеву обшивку пам'ятника на металобрухт

Роботи з демонтажу замовили у компанії "ЮеМСі Холдинг", яка має виконати їх упродовж двох місяців за понад 18 тис. грн.

Цей пам’ятник був споруджений у 1975 році неподалік селища Олесько до 55-річчя від створення кінної армії Семена Будьоного. Скульптурна композиція монумента містила двох воїнів-будьонівців на конях, які зображені в русі.

Ще у 2015 році місцеві мешканці здерли частину металевої обшивки монументу.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.