Спецпроект

АНОНС: Музей Грушевського в Києві відкриє інсталяцію "Під наглядом"

18 травня в рамках проекту "Музеї і суперечлива історія: розповідаючи про замовчуване" Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського в Києві відкриє проект-інсталяцію "Під наглядом".

Одною зі сторінок історії СРСР був постійний нагляд органів ГПУ-НКВД-КГБ за тисячами його громадян, який відбувався на тлі боротьби за "нову радянську людину".

Але чи можливо осягнути, наскільки це охоплювало всі сфери життя? Сексоти були в кожній установі. Ними могли виявитися також друзі, учні, сусіди. Вони слухали й записували кожне слово, ховаючи своє справжнє обличчя.

 

Чи комфортно почував себе Михайло Грушевський, перебуваючи під наглядом 3912 днів свого життя  з моменту повернення з еміграції до останнього дня.

Він знав: за кожним його кроком ретельно стежать. Заведена на нього справа-формуляр не була закрита навіть у день поховання. Захована в архівних мурах, замовчувана, лише нещодавно вона стала доступна дослідникам.

Справа-формуляр на Михайла Грушевського складається з понад 3000 аркушів, містить тисячі агентурних записок, перлюстрованої особистої кореспонденції та доносів.

Як виглядав видатний український історик в очах секретних агентів ГПУ? Щоб дізнатись про це, ознайомтесь з нашим проектом-інсталяцією "Під наглядом", який триватиме до кінця травня 2017 р.

Четвер, 18 травня, 18.00.

Місце: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського (м. Київ, вул. Паньківська, 9).

Вхід вільний.

Інсталяцію можна переглянути до кінця травня з 10:00 до 17:00 щотижня з вівторка по неділю. 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.