АНОНС: Юрій Шаповал презентує книжку про Олександра Шумського і нову історичну серію

Презентація книжки Юрія Шаповала "Олександр Шумський. Життя, доля, невідомі документи" та видавничої серії "Україна. Європа: 1921-1939" відбудеться під час VII Міжнародного Фестивалю "Книжковий Арсенал".

Книжка започатковує нову видавничу серію "Україна. Європа: 1921-1939".

У презентації візьме участь автор книжки, відомий історик Юрій Шаповал, а також члени редакційної колегії видавничої серії "Україна. Європа: 1921-1939" – Оля Гнатюк, Ігор Гирич і Віктор Рибчук.

Організатори: журнал "Україна модерна" і Видавництво "Українські пропілеї".

 

Олександр Шумський (1890-1946) був найяскравішим представником українського націонал-комунізму 1920-х років минулого століття.

У книжці надруковано 214 документі зі слідчих справ проти Олекасандра Шумського, а також 22 документи взяті із слідчої справи Євдокії Гончаренко, його другої дружини, яка була знищена сталінським режимом. Більшість документів раніше не була опублікована.

Публікацію джерел супроводжує ґрунтовна біографічна розвідка професора Юрія Шаповала.

"Це — перша (на сьогодні) книжка, – написав автор – присвячена Олександру Шумському, колишньому соціалісту-революціонеру, згодом боротьбісту і націонал-комуністу, а потім діячеві, який став жертвою комуністичного свавілля і водночас на диво твердо і послідовно протистояв йому. Життєва драма Шумського — це майже in extenso спроба відповісти на одне запитання: чи міг бути комунізм українським?"

Книгою Ю. Шаповала журнал "Україна модерна" започатковує нову видавничу серію "Україна. Європа: 1921–1939".

Проект є громадською ініціативою дослідників та добродійників. Його метою є наукове видання невідомих та маловідомих документів, що зберігаються в Україні і за кордоном.

До Редакційної ради серії входять: Роман Висоцький, Марк фон Гаґен, Ігор Галагіда, Оля Гнатюк, Ярослав Грицак (голова), Андреа Ґраціозі, Олександр Зайцев, Сергій Плохій, Віктор Рибчук, Франк Сисин та Юрій Шаповал.

Науковий редактор Ігор Гирич.

Серія виходить за фінансової підтримки Віктора Рибчука.

"Цей проект виник – написав у "Передмові" до серії Ярослав Грицак, голова Редакційної ради – з кількох міркувань.

Передовсім йшлося про оприлюднення документів, які дозволяють по-новому подивитися на місце України в Європі.

По-друге, ініціатори проекту вважають необхідним протиставитися тим маніпуляціям і відвертим фальсифікаціям, яким піддається найновіша історія України в добу гібридної війни та "пост-правди". Публікація документальних збірок має на меті запропонувати здорову альтернативу у вигляді "повернення до джерел".

Іншою і не менш важливою причиною є потреба усвідомлення ролі геополітичного контексту у становленні сучасної України.

В українській історичній науці вже вказувалося, що українська модерна нація народилася у вогні першої світової війни та революції, яка послідувала за нею. Найновіші дослідження посилюють цей висновок: Україна не просто постала з воєнного і революційного насильства – українське питання стояло в центрі двох світових воєн та проектів світової комуністичної революції чи Тисячолітнього Третього Райху.

Через багаті природні і людські ресурси України та її ключове геополітичне становище, той, хто вправніше розігрував українську карту, мав кращі шанси встановити свою геґемонію на європейському континенті, а  з огляду на роль Європи в тогочасній геополітиці – й в усьому світі".

Час: 17 травня 2017 року о 17:00

Місце: Мистецький Арсенал, Лаврська 10-12, зал "Папір"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.