АНОНС: Юрій Шаповал презентує книжку про Олександра Шумського і нову історичну серію

Презентація книжки Юрія Шаповала "Олександр Шумський. Життя, доля, невідомі документи" та видавничої серії "Україна. Європа: 1921-1939" відбудеться під час VII Міжнародного Фестивалю "Книжковий Арсенал".

Книжка започатковує нову видавничу серію "Україна. Європа: 1921-1939".

У презентації візьме участь автор книжки, відомий історик Юрій Шаповал, а також члени редакційної колегії видавничої серії "Україна. Європа: 1921-1939" – Оля Гнатюк, Ігор Гирич і Віктор Рибчук.

Організатори: журнал "Україна модерна" і Видавництво "Українські пропілеї".

 

Олександр Шумський (1890-1946) був найяскравішим представником українського націонал-комунізму 1920-х років минулого століття.

У книжці надруковано 214 документі зі слідчих справ проти Олекасандра Шумського, а також 22 документи взяті із слідчої справи Євдокії Гончаренко, його другої дружини, яка була знищена сталінським режимом. Більшість документів раніше не була опублікована.

Публікацію джерел супроводжує ґрунтовна біографічна розвідка професора Юрія Шаповала.

"Це — перша (на сьогодні) книжка, – написав автор – присвячена Олександру Шумському, колишньому соціалісту-революціонеру, згодом боротьбісту і націонал-комуністу, а потім діячеві, який став жертвою комуністичного свавілля і водночас на диво твердо і послідовно протистояв йому. Життєва драма Шумського — це майже in extenso спроба відповісти на одне запитання: чи міг бути комунізм українським?"

Книгою Ю. Шаповала журнал "Україна модерна" започатковує нову видавничу серію "Україна. Європа: 1921–1939".

Проект є громадською ініціативою дослідників та добродійників. Його метою є наукове видання невідомих та маловідомих документів, що зберігаються в Україні і за кордоном.

До Редакційної ради серії входять: Роман Висоцький, Марк фон Гаґен, Ігор Галагіда, Оля Гнатюк, Ярослав Грицак (голова), Андреа Ґраціозі, Олександр Зайцев, Сергій Плохій, Віктор Рибчук, Франк Сисин та Юрій Шаповал.

Науковий редактор Ігор Гирич.

Серія виходить за фінансової підтримки Віктора Рибчука.

"Цей проект виник – написав у "Передмові" до серії Ярослав Грицак, голова Редакційної ради – з кількох міркувань.

Передовсім йшлося про оприлюднення документів, які дозволяють по-новому подивитися на місце України в Європі.

По-друге, ініціатори проекту вважають необхідним протиставитися тим маніпуляціям і відвертим фальсифікаціям, яким піддається найновіша історія України в добу гібридної війни та "пост-правди". Публікація документальних збірок має на меті запропонувати здорову альтернативу у вигляді "повернення до джерел".

Іншою і не менш важливою причиною є потреба усвідомлення ролі геополітичного контексту у становленні сучасної України.

В українській історичній науці вже вказувалося, що українська модерна нація народилася у вогні першої світової війни та революції, яка послідувала за нею. Найновіші дослідження посилюють цей висновок: Україна не просто постала з воєнного і революційного насильства – українське питання стояло в центрі двох світових воєн та проектів світової комуністичної революції чи Тисячолітнього Третього Райху.

Через багаті природні і людські ресурси України та її ключове геополітичне становище, той, хто вправніше розігрував українську карту, мав кращі шанси встановити свою геґемонію на європейському континенті, а  з огляду на роль Європи в тогочасній геополітиці – й в усьому світі".

Час: 17 травня 2017 року о 17:00

Місце: Мистецький Арсенал, Лаврська 10-12, зал "Папір"

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.