АНОНС: Народна толока в Биківні до дня пам'яті жертв політичних репресій

Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили" просить приєднатись волонтерів, громадських активістів, членів родин репресованих та усіх охочих до народної толоки 13 травня.

Биківнянське поховання жертв сталінських репресій належить до найбільших на території України. Ліс на північно-східній околиці Києва став свідком кривавих злочинів комуністичного режиму. Упродовж 1937–1941 років вантажівки із страшною регулярністю привозили тіла розстріляних у київських в’язницях НКВД для таємного поховання у Биківнянському лісі.

Сьогодні це скорботне місце, в якому розташований Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили", потребує Вашої уваги й підтримки.

Приходьте, будь ласка, у робочому одязі, візьміть робочі рукавиці та, за можливості, міцні пакети (мішки) для сміття.

Ваша участь у толоці напередодні Дня пам’яті жертв політичних репресій у рік 80-х роковин початку "Великого терору" стане як вагомою допомогою колективу Заповідника у прибиранні величезної території, так і свідченням небайдужості до трагічних сторінок української історії й прагненням вшанувати пам'ять невинно убієнних не лише словом, а й ділом.

Для учасників толоки буде проведена екскурсія "Биківня – від території смерті до місця пам’яті".

Субота, 12 травня, 11.00

Місце: Броварський проспект у Дніпровському районі м. Києва. Доїхати можна від станції метро "Лісова" маршрутними таксі або автобусами у напрямку руху Київ – Бровари (орієнтир – Пам’ятник репресованому).

Збір учасників – на центральному вході у Заповідник.

Контакт: (044) 253-03-55

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.