АНОНС: Прес-конференція до 10-ї річниці утворення архівів ЦДАЗУ і ЦДЕА

12 травня відбудеться прес-конференція з нагоди 10-ї річниці утворення Центрального державного електронного архіву України (ЦДЕА України) та Центрального державного архіву зарубіжної україніки (ЦДАЗУ).

В ході прес-конференції керівники двох наймолодших центральних державних архівів України розповідатимуть про здобутки, проблеми та бачення подальшого розвитку очолюваних ними архівів.

Архіви також презентуватимуть свої колекції та знайомитимуть із своєю діяльністю. Зокрема, у конференц-залі буде представлено стаціонарну виставку "МИТІ ІСТОРІЇ: фрагменти виставкової діяльності Центрального державного архіву зарубіжної україніки".

На окремих стендах демонструватимуться маловідомі архівні документи та музейні предмети, що зберігаються у ЦДАЗУ: документи та особисті речі протодиякона Василя Потієнка – голови Всеукраїнської православної церковної ради, активного діяча УАПЦ в Україні та за кордоном, а також Павла Дорожинського – відомого українського громадсько-політичного діяча, члена багатьох українських еміграційних організацій, голови проводу ОУН (державників) та засновника видання "Українське Слово".

У рамках заходу також планується урочисте підписання договору між ЦДЕА України та Громадською організацією "Вікімедіа Україна" і передавання для проведення експертизи цінності електронного інформаційного ресурсу "Український мовний розділ вільної енциклопедії "Вікіпедія".

Під час прес-конференції демонструватимуться онлайн виставка ЦДАЗУ "Безцінний спадок українців", а також відеопрезентації про діяльність ЦДЕА України та ЦДАЗУ.

До участі запрошені представники Державної архівної служби України та інших державних органів, керівники архівних установ і музеїв України, відомі українські науковці, громадські діячі, представники ІТ-бізнесу.

Учасники прес-конференції:

Тетяна Баранова – Голова Державної архівної служби України

Олександр Риженко – Голова Державного агентства з питань електронного урядування України

Наталія Колесніченко-Братунь – завідувач секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності,

Юрій Ковтанюк – директор ЦДЕА України

Ірина Мага – директор ЦДАЗУ

Прес-конференція запланована на п’ятницю, 12 травня, 10:00

Адреса: Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ", вул. Б. Хмельницького, 8/16

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.