АНОНС: У Києві презентуються 150 заборонених біографій петлюрівців

У середу, 10 травня, киян запрошують поспілкуватися про місцевий вимір визвольної боротьби 1917-1921 рр.

Дослідник української військової історії Павло Подобєд презентує власне дослідження "З-під Конотопа до Аризони: невигадані історії вояків Армії УНР".
Хоча книга й присвячена збройній боротьбі за незалежність України у 1917-1921 рр., та все ж вона не є стислим переказом підручника з історії. Автор пропонує місцевий вимір подій, які визначили долю країни.
 
У дослідженні йдеться про Конотопський повіт Чернігівської губернії, що став ареною кривавих боїв трьох армій. Тут же наводяться спогади конотопських вояків, які билися під синьо-жовтим прапором проти білого і червоного ворога.
Окремої уваги заслуговує біографічний довідник, що охоплює понад півтори сотні життєписів вояків Армії УНР та Армії Української Держави, які походили з Конотопського повіту і пов’язали своє життя зі службою в українському війську.
Досі малознані або й зовсім невідомі історії конотопських вояків були написані за матеріалами архівних документів, зокрема і тих, що донедавна не були доступні дослідникам.
10 травня, 18.30  
Місце: книгарня "Є" (Київ, вул. Лисенка, 3).
Організатор: Благодійний фонд "Героїка"
Вхід вільний. 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.