АНОНС: 8 травня в Києві відкриють виставку про внесок УПА в перемогу над нацизмом

До річниці завершення Другої світової війни в Європі киянам покажуть історію антинацистської боротьби українських повстанців. Виставку “УПА — відповідь нескореного народу” презентує Український інститут національної пам’яті.

8 травня Європа вшановує День пам’яті та примирення. У цей день важливо нагадати про місце України на аренах світової війни. Витоки антинацистської позиції ОУН, український рух опору, ідеологічне протиборство УПА і Третього Райху, українські націоналісти в нацистських концтаборах і тюрмах – про це розповідає фотодокументальна виставка "УПА — відповідь нескореного народу".

Організатори зазначають, що внесок українських повстанців в боротьбі об’єднаних націй проти агресора залишається маловідомим.

"Наші земляки змушені були воювати за чужі інтереси і навіть вбивати інших українців, одягнених в однострої різних імперій. Але близько 100 тисяч молодих хлопців та дівчат кинули виклик обом тоталітарним режимам — нацистському та комуністичному. Вони стали воїнами Української повстанської армії", — розповідає історик Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті та один із авторів виставки.

УПА стала єдиною армією в Другій світовій війні, створеною самими українцями, — стала відповіддю нескореного народу.

 

Фотодокументальна виставка "УПА — відповідь нескореного народу" — це розповідь про боротьбу повстанців проти нацистського та комуністичного тоталітарних режимів. 8 травня в Києві Інститут національної пам’яті представить першу частину виставки "Повстані проти нацизму". Друга частина "Повстанці проти комунізму" буде відкрита у жовтні, напередодні 75 річниці створення УПА.

"УПА — відповідь нескореного народу" є спільним проектом Українського інституту національної пам’яті, Центру досліджень визвольного руху, Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Як відомо, нацистська Німеччина капітулювала 8 травня 1945 року. О 23:01 в Європі настала перша хвилина миру. Українці воювали у складі 6 армій антигітлерівської коаліції та у лавах визвольного руху.

Від 2014 року Україна спільно з Європою відзначає День пам’яті та примирення 8 травня. А 9 травня — день перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Символом пам’ятних заходів є червоний мак. Гасло "1939—1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо".

8 травня, понеділок, 12.00.

Місце: площа перед Національним музеєм історії України (вулиця Володимирська, 2, Київ)

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Центр досліджень визвольного руху, Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" та Галузевий державний архів Служби безпеки України.

Вхід вільний.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.