Спецпроект

Єврейський монумент у Тернополі знову пошкодили. ФОТО

Вандали знову осквернили єврейський меморіал на околиці села Петриків поблизу Тернополя.

Про це повідомив голова єврейської громади Тернопільщини Ігор Банзерук, передає ZAXID.net.  Уранці пам’ятник облили невідомою маслянистою рідиною.

"Я звернувся до міліції, в СБУ, повідомив про це консула Ізраїлю в Україні Геннадія Поліщука, керівництву Всеукраїнської єврейської організації. Зараз збираємо громаду і будемо очищати пам'ятник від нечистот", – сказав Банзерук.

За його словами, за останні десять років такі акти вандалізму на могилі жертвам Голокосту були здійснені шість разів. Зловмисників так і не затримали.

Фото: Укрінформ

Раніше "Історична правда" повідомляла про атаку вандалів на пам'ятник 24 березня цього року. За кілька днів його відчистили активісти Спілки українського молоді.

Пам'ятний знак жертвам Голокосту розташований у Петриківцях Тернопільського району. У цих околицях під час Другої світової війни йшли масові розстріли євреїв з місцевого гетто, яке, за даними Наукового центру юдаїки та єврейського мистецтва ім. Ф. Петрякової, вважалося найбільшим в Галичині серед єврейських гетто.

На місці, де загинуло понад 5 тис. євреїв, у 1990-х встановлено меморіальний знак з написом: "В пам'ять святих мучеників-євреїв, жорстоко знищені нацистськими вбивцями і похованих тут".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.