АНОНС: Декан істфаку КНУ розповість про операцію "Вісла"

28 квітня в музеї історії України в Другій світовій війні прочитають лекцію "Акція "Вісла" – останній акорд у трагічному українсько-польському протистоянні 1940-х рр.".

28 квітня 1947 року комуністична влада Польщі розпочала акцію "Віспа" з виселення українців Лемківщини, Посяння, Підляшшя та Холмщини на території західної та північної Польщі, що до 1945 р. належали Німеччині. Примусової депортації зазнали близько 150 тис. українців.

Про ті буремні трагічні події та їхні наслідки поговоримо з деканом історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктором історичних наук, доцентом Іваном Патриляком.

 

П’ятниця, 28 квітня, 14.00

Місце: головна експозиція Національного музею історії України в Другій світовій війні (Київ, вул. Лаврська, 27).

Вхід вільний.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.