АНОНС: Декан істфаку КНУ розповість про операцію "Вісла"

28 квітня в музеї історії України в Другій світовій війні прочитають лекцію "Акція "Вісла" – останній акорд у трагічному українсько-польському протистоянні 1940-х рр.".

28 квітня 1947 року комуністична влада Польщі розпочала акцію "Віспа" з виселення українців Лемківщини, Посяння, Підляшшя та Холмщини на території західної та північної Польщі, що до 1945 р. належали Німеччині. Примусової депортації зазнали близько 150 тис. українців.

Про ті буремні трагічні події та їхні наслідки поговоримо з деканом історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктором історичних наук, доцентом Іваном Патриляком.

 

П’ятниця, 28 квітня, 14.00

Місце: головна експозиція Національного музею історії України в Другій світовій війні (Київ, вул. Лаврська, 27).

Вхід вільний.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.