Одеські депутати ще раз перейменували декомунізовані вулиці

Депутати Одеської міської ради на сесії ухвалили рішення відмінити перейменування топонімів, здійсненого в рамках декомунізації.

Проект рішення до порядку денного вніс голосом депутат Олег Бриндак, а частина депутатів узагалі не отримала списку нових назв, тож голосувала наосліп, передає "Думская".

"Ідучи, реформатори підклали бомбу, яка днями вибунула – Мін’юст зареєстрував нові назви від Саакашвілі. Однак там було допущено ряд помилок – деякі вулиці взагалі не існують, а деякі вже були до того часу перейменовані за ініціативою нашої топонімічної комісії в ході виконання закону про декомунізацію", –  зазначив Олег Бриндак. І додав:

"Ми вважаємо, що називати вулиці потрібно іменами тих людей, які жили й працювали в Одесі, наприклад іменем Бориса Литвака чи Героя Радянського Союзу Жученка, а не імператора Габсбурга".

Проект рішення підтримало 46 депутатів. Нові назви вулиць наразі невідомі.  

У мережі "Фейсбук" опублікували список поіменного голосування за це рішення:

Чинний голова ОДА Максим Степанов назвав голосування за перейменування в міськраді провокацією напередодні трагідчних подій 2 травня.

"Так, в минулорічному варіанті є неоднозначні моменти, які небхідно було обговорювати з жителями і обов'язково провести громадські слухання. Але те, що сталося вчора – це провокація", – написав Степанов у себе на "Фейсбуці".

"Візьмемо пані Терешкову. Так, вона стала першою жінкою космонавтом в 1963 році. Але ж це не все, з чим пов'язане життя Терешкової! У депутатів міськради ж не настільки коротка пам'ять, сподіваюся, щоб забути про те, що та ж пані Терешкова, як депутат Держдуми РФ, в 2014 році проголосувала за анексію Криму...Так чию пам'ять вирішили увічнити? Чи пам'ятають вони, депутатами якої країни вони є? Сподіваюся, це якесь запаморочення чи ще щось, але аж ніяк не зважене рішення!", – зазначив Степанов. 

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович зазначив, що повернення комуністичних назв є незаконним і може тягнути за собою кримінальну відповідальність:

Натомість народний депутат від Опозиційного блоку Микола Скорик розкритикував реакцію УІНП і перейменування комуністичних назв уцілому:

"Це бездумна декомунізація, коли намагаються обнулити таких історичних особистостей, як маршал Перемоги Георгій Жуков чи перша жінка-космонавт Валентина Терекова", – сказав він.

Нагадаємо, в травні 2016 року тодішній голова Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі своїм розпорядженням перейменував 56 вулиць і провулків Одеси.

Проспект Маршала Жукова став проспектом Небесної Сотні, вулиця Червоних Зір – Бернардацці (архітектора), Дніпропетровська дорога – вул. Семена Палія, вулиця Бєлінського – Леонтовича, Островського – Івана Мазепи, Фурманова – Дмитра Донцова, Героїв Сталінграда – Героїв оборони Одеси, а Піонерський провулок – Ліверпульським (на честь міста-побратима).

Вул. Ярослава Галана стала вул. Романа Шухевича, а провулок Богданова – провулком ерцгерцога Австро-Угорщини Вільгельма Габсбурга (він же Василь Вишиваний).

Частину номерних Чапаєвських провулків губернатор перейменував на честь жителів області, загиблих на фронті: Володимира Терещенка, Олега Андрійця, Боиса Кіфоренка,Ігоря Кисельова й Олега Стороженка.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.