Спецпроект

АНОНС: У Києві — презентація художньої книги Іди Фінк "Подорож"

28 квітня в Києві презентують книгу Іди Фінк "Подорож" про долю єврейських сестер зі Збаража, які вижили під час переслідувань у часи Другої світової війни.

Історія Іди Фінк могла би бути документальною, але чи є вона такою, чи ні — це нічого не змінює для книги. Ідеться тут про типову єврейську подорож на межі життя і смерті — подорож позачасову, але водночас детально конкретизовану в добі Другої світової.

Проте ця типовість — моторошна, бо подано її беземоційною розповіддю однієї з дівчат-сестер, котрі, переживши карколомні й виснажливі перипетії арештів, примусових робіт, маскувань, переслідувань і втеч у нацистській Німеччині, все-таки витримали і вижили.

"Про Іду Фінк я довідалася від відомого перекладача і голови польського ПЕН-Клубу Адама Поморського, — каже перекладачка книги Наталка Римська. —  Мене просто поглинув стиль розповіді письменниці — стиснений мов пружина. За словами самої авторки, це — "писання пошепки". Слово "Голокост" у повісті "Подорож" не з'являється жодного разу, проте ця історія балансування на невидимій межі життя і смерті двох сестер зі Збаража є його найдокладнішим документом". 

Фінк практично не роздає оцінок персонажам, які вигулькують на сторінках книги й у долі головних героїнь, — жорна доволі ще свіжої історії роблять це замість неї. А проте, попри тривожний початок і перебіг подій, авторка все-таки робить щасливе закінчення. І в цьому її неймовірна сила, що дає читачу можливість переосмислити своє життя.

Учасники презентації:

- Наталка Римська, перекладачки книги, редакторки польського інф.порталу Culture.pl

- Володимир Єрмоленко, філософ, політолог, журналіст, автор книг "Далекі близькі" (Видавництво Старого Лева, 2015) та "Оповідач і філософ" (Критика, 2011).

П'ятниця, 28 квітня, 18.30

Місце: книгарня "Є" (Київ, вул.Лисенка,3).

Організатори: Видавництво старого Лева, Книгарня "Є", Перша львівська медіатека.

Вхід вільний.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.