ГПУ відкрила провадження проти чекіста, який убив художника УПА. ДОКУМЕНТ

Генеральна прокуратура України розпочала розслідування за фактом вбивства художника ОУН і УПА Ніла Хасевича працівником органів держбезпеки СРСР Борисом Стекляром.

Про це "Історичній правді" повідомили в Національному центрі правозахисту, який ініціював розслідування.

"Справа унікальна та не має аналогів в Україні. Вчинок Стекляра, офіцера КГБ, не має терміну давності. Злочин через десятки років залишається злочином. Вбивство Хасевича, борця за незалежність, має розслідуватися, і кожний причетний отримає вирок", – каже представник Центру Денис Поліщук.

 

Як відомо, капітан (нині – полковник у відставці) Борис Стекляр керував операцією МГБ з пошуку й знищення підпільного художника, члена рефрентури пропаганди Волинського крайового проводу ОУН Ніла Хасевича в 1952 році. Стекляр особисто кинув гранату в бункер, де переховувався Хасевич та інші оунівці.

5 серпня 2016 року в Рівненському окружному адміністративному суді відбувся розгляд справи Бориса Стекляра до Управління СБУ в Рівненській області.

У своєму позові полковник КГБ Стекляр всупереч Закону України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років" просив суд зобов’язати Управління СБУ в Рівненській області не надавати його особову справу № 2095 для ознайомлення.

На саме засідання позивач не з’явився, проте звернувся до суду із заявою залишити його справу без розгляду.

Борис Стекляр на Дні Перемоги в Рівному

У НЦП нагадують, що в країнах Центрально-Східної Європи були подібні випадки, коли офіцерів комуністичних спецслужб притягали за злочини, скоєні ними в часи перебування на службі.

Так, ветерана МВС СРСР Василя Кононова (1923 – 2011) у 2000 році засудили в Латвії на 6 років в'язниці за вбивства мирних жителів під час Другої світової війни та участь у ліквідації антирадянського національно-визвольного руху "лісових братів". Європейський суд із прав людини визнав вирок обґрунтованим. 

Колишнього начальника румунського трудового табору в с. Переправа 87-річного Іона Фічора в березні 2016 року румунський суд засудив на 20 років тюрми за звинуваченням у скоїнні злочинів проти людяності. Фічор організував нелюдський режим для в'язнів у таборі й особисто знущався з них. 

У 2007 році Естонія обвинувачувала колишнього першого секретаря ЦК Комсомолу Естонської РСР Героя Радянського Союзу Арнольда Мері (1919 – 2009) у співучасті в геноциді - депортаціях у Сибір жінок, дітей і осіб похилого віку. Справу закрили у зв'язку зі смертю обвинуваченого, якого президент Росії нагородив орденом Пошани.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.