Спецпроект

АНОНС: У Києві обговорять стосунки радянської влади з церквою в роки Голодомору

25 квітня відбудеться чергове засідання програми семінаріум на тему "Влада, церква, суспільство в епоху Голодомору".

Наступ на релігію став складовою сталінської "революції згори". Таємними планами керманичів Союзу безбожників передбачалося 1932-33 закрити всі церкви, молитовні будинки, синагоги і мечеті, 1933-34 подолати всі релігійні уявлення 1935-36 мали зникнути всі священнослужителі...

У фокусі обговорення питання:

- як в умовах Голодомору діяла більшовицька модель державно-церковних відносин?
- реалії життя: релігійність та інерція досвіду гради ційного суспільства vs дискредитації/самодискре-дитації релігії і церкви
- "сіяти добре, розумне, вічне": сільські вчителі у антирелігійних кампаніях
- несподівані результати перших сталінських "безбожних п'ятирічок"?

 

Запрошені експерти - Алла Киридон (директор Державної наукової установи "Енциклопедичне видавництво", доктор історичних наук), Тетяна Євсєєва (Інститут історії Україна НАН України, кандидат історичних наук), Олексій Топчій (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, аспірант)

Вівторок, 25 квітня, 15.00

Місце: Інститут історії України НАН, ауд. 615 (6-й поверх), Київ, вул. Грушевського, 4. 

Організатори: Інститут історії України НАН України, Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору та Державна наукова установа "Енциклопедичне видавництво".

Вхід вільний.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.