Спецпроект

АНОНС: У Києві обговорять стосунки радянської влади з церквою в роки Голодомору

25 квітня відбудеться чергове засідання програми семінаріум на тему "Влада, церква, суспільство в епоху Голодомору".

Наступ на релігію став складовою сталінської "революції згори". Таємними планами керманичів Союзу безбожників передбачалося 1932-33 закрити всі церкви, молитовні будинки, синагоги і мечеті, 1933-34 подолати всі релігійні уявлення 1935-36 мали зникнути всі священнослужителі...

У фокусі обговорення питання:

- як в умовах Голодомору діяла більшовицька модель державно-церковних відносин?
- реалії життя: релігійність та інерція досвіду гради ційного суспільства vs дискредитації/самодискре-дитації релігії і церкви
- "сіяти добре, розумне, вічне": сільські вчителі у антирелігійних кампаніях
- несподівані результати перших сталінських "безбожних п'ятирічок"?

 

Запрошені експерти - Алла Киридон (директор Державної наукової установи "Енциклопедичне видавництво", доктор історичних наук), Тетяна Євсєєва (Інститут історії Україна НАН України, кандидат історичних наук), Олексій Топчій (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, аспірант)

Вівторок, 25 квітня, 15.00

Місце: Інститут історії України НАН, ауд. 615 (6-й поверх), Київ, вул. Грушевського, 4. 

Організатори: Інститут історії України НАН України, Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору та Державна наукова установа "Енциклопедичне видавництво".

Вхід вільний.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.