Волонтерський табір організує відновлення цвинтаря депортованого бойківського села

Міжнародний волонтерський табір "Тернавський фенікс" запрошує всіх охочих приєднатися до кампанії відновлення надгробків на цвинтарі депортованого бойківського села Тернава Нижня.

Мешканців села тричі виселяли зі своїх осель у 1940, 1946 і 1952 роках. Зараз через нього проходить державний кордон так, що одна частина села зараз на території Польщі, а інша – де поруйнований і занедбаний цвинтар – із обмеженим доступом на території України.

Узявши участь у Волонтерському таборі "Тернавський Фенікс", Ви зможете:

- долучитися до відновлення духовної спадщини і пам'яті наших предків;

- знайти друзів та однодумців серед волонтерів з України та Польщі;

- ознайомитися із бойківськими фольклорними традиціями;

- відновити душевні сили серед мальовничої карпатської природи.

Умови доїзду і перебування:

- Організатори забезпечують харчуванням і проживанням та покривають транспортні витрати учасників табору (на підставі проїздних документів).

- Проживання під час проведення табору буде в сільській садибі або наметовому містечку.

- Туристичне спорядження (спальники, килимки, посуд) та робочий одяг учасники табору використовують власні.

- Учасники табору повинні мати при собі український паспорт.

- Можна бути в таборі від початку до кінця, а можна долучатися на декілька днів.

- Кожен учасник табору отримає "Диплом Подяки".

До участі в таборі запрошуються всі охочі.

 

30 квітня — 7 травня 2017 року.

Місце: Львівська область, Турківський р-н,с. Шандровець, хутір Тарнава.

Організатори табору: Stowarzyszenie Magurycz (Польща) та Товариство "Бойківщина" у Львові (Україна).

Співорганізатори: Шандровецька сільська рада.

Запис на табір: координатор табору з української сторони Андрій НІМЕЦЬ (067-995-74-19; (099)-275-46-09, nimec.1983@gmail.com); координатор табору з польської сторони Шимон МОДЖЕЕВСЬКИЙ(https://www.facebook.com/StowarzyszenieMagurycz/). 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.