Волонтерський табір організує відновлення цвинтаря депортованого бойківського села

Міжнародний волонтерський табір "Тернавський фенікс" запрошує всіх охочих приєднатися до кампанії відновлення надгробків на цвинтарі депортованого бойківського села Тернава Нижня.

Мешканців села тричі виселяли зі своїх осель у 1940, 1946 і 1952 роках. Зараз через нього проходить державний кордон так, що одна частина села зараз на території Польщі, а інша – де поруйнований і занедбаний цвинтар – із обмеженим доступом на території України.

Узявши участь у Волонтерському таборі "Тернавський Фенікс", Ви зможете:

- долучитися до відновлення духовної спадщини і пам'яті наших предків;

- знайти друзів та однодумців серед волонтерів з України та Польщі;

- ознайомитися із бойківськими фольклорними традиціями;

- відновити душевні сили серед мальовничої карпатської природи.

Умови доїзду і перебування:

- Організатори забезпечують харчуванням і проживанням та покривають транспортні витрати учасників табору (на підставі проїздних документів).

- Проживання під час проведення табору буде в сільській садибі або наметовому містечку.

- Туристичне спорядження (спальники, килимки, посуд) та робочий одяг учасники табору використовують власні.

- Учасники табору повинні мати при собі український паспорт.

- Можна бути в таборі від початку до кінця, а можна долучатися на декілька днів.

- Кожен учасник табору отримає "Диплом Подяки".

До участі в таборі запрошуються всі охочі.

 

30 квітня — 7 травня 2017 року.

Місце: Львівська область, Турківський р-н,с. Шандровець, хутір Тарнава.

Організатори табору: Stowarzyszenie Magurycz (Польща) та Товариство "Бойківщина" у Львові (Україна).

Співорганізатори: Шандровецька сільська рада.

Запис на табір: координатор табору з української сторони Андрій НІМЕЦЬ (067-995-74-19; (099)-275-46-09, nimec.1983@gmail.com); координатор табору з польської сторони Шимон МОДЖЕЕВСЬКИЙ(https://www.facebook.com/StowarzyszenieMagurycz/). 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.