Спецпроект

Архіви ООН про злочини нацистів опублікують онлайн

Лондонська бібліотека Вінера опублікує раніше недоступні архіви Об’єднаних Націй, куди збирали відомості про масове знищення євреїв.

Католог на 10 тис. справ з 21 квітня буде доступний для онлайн-пошуку, пише The Guardian.

Йдеться про документи й письмові свідчення, що були вивезені зі Східної Європи під час Другої світової війни і потрапили в Комісію Об’єднаних Націй з розслідування воєнних злочинів у 1943 році.

З документів випливає, що перші вимоги правосуддя пролунали з окупованих країн (Польща, Китай), а не з Британії, США чи СРСР, які після війни організовували Нюрнберзький трибунал

У документах зафіксовано, що збір свідчень почався незабаром після того, як було проголошено декларацію Об’єднаних Націй в січні 1942 року (на основі цього документа в 1945 році створять ООН).

Відповідно до архівів, Польський уряд у вигнанні постачав англійському уряду надзвичайно деталізовані описи концтаборів Аушвіц і Треблінка, де нацисти задушили газом мільйони євреїв.  

Деякі з найраніших документів було зібрано, щоби пред’явити офіційне звинувачення Адольфу Гітлеру за його роль в організації та контролі за масовими вбивствами, що їх проводили нацистські війська в Чехословаччині.

Левову частку доказів зібрав чеський уряд в екзилі. Архів містить понад 300 сторінок, які докладно відображають накази та відповідальність Гітлера.

Урешті-решт, фюреру таємно висунули звинувачення на зустрічі Комісії з розслідування воєнних злочинів у кінці 1944 року, коли Люфтваффе бомбардувало Лондон.

Бібліотеку Вінера заснував д-р Альфред Вінер у 1934 році в Амстердамі, щоб відслідковувати антисемітизм нацистів. На початку Другої світової війни він перевіз бібліотеку до Лондона, відтак працював на британський уряд, інформуючи його про гітлерівський режим і збираючи докази для Нюрнбезького трибуналу.

Тепер бібліотека підтримує дослідження Голокосту й геноциду. Також вона співпрацює з Міжнародною пошуковою службою, допомагаючи людям, які розшукують своїх родичів, що потрапили в концтабори.

"Каталог Комісії ОН із розслідування воєнних злочинів, буде доступний онлайн на нашому сайті цього тижня, — повідомив архівіст бібліотеки Говард Фалькзон, — Тоді люди матимуть можливість відвідувати сам архів і шукати в ньому. Ми очікуємо посилений інтерес. Деякі файли PDF (у які  було скопійовано 900 Гб архіву) містять по 2000 сторінок. Це буде вперше, коли кожен у Сполученому Королівстві матиме до них доступ. Можливо станеться так, що доведеться переписувати ключові розділи історії за допомогою нових доказів".

Архів засекретили в 1940-х, коли Західна Німеччина стала ключовим союзником Великої Британії в "холодній війні" і від використання архівів відмовилися.

Раніше до документів допускали тільки дослідників, що отримали дозвіл від свого уряду та згоду Генсека ООН. Причому копіювати чи робити нотатки заборонялося. 

Як повідомляє сайт бібліотеки Вінера, доступним онлайн буде тільки сам каталог архіву. Отримати цифрові копії документів можна буде в читальному залі бібліотеки в Лондоні. Для цього дослідникам слід домовлятися про візит заздалегідь, відправивши заявку на електронну пошту info@wienerlibrary.co.uk.  

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.