АНОНС: У Львові – розмова на тему "Операція "Вісла": як її оцінити сьогодні?"

19 квітня до 70-ї річниці операції "Вісла" у Львові відбудеться публічна дискусія під назвою "Операція "Вісла": як її оцінити сьогодні?"

У рамках проекту "Історичні діалоги" дискутуватимуть історик Роман Грицьків, голова Світової федерації українських лемківських об'єднань Софія Федина та дослідник депортації й активіст організації "Молода Лемківщина" Тарас Радь.

Модератор – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".

 

Під час розмови учасники заходу дискутуватимуть на теми:

- Операція "Вісла": "відплатна" акція чи послідовна політика?;

- Про що говорять ті, хто пережив депортацію?;

- Оцінка операції "Вісла" у контексті сучасного українсько-польського порозуміння;

- Депортоване населення і переселенці в сучасній Україні: Закерзоння, Крим, Донбас.

19 квітня, середа, 18.30

МІсце: книгарня "Є" (Львів, проспект Свободи, 7).

Вхід вільний.

ДОВІДКА:

Операція "Вісла" (28 квітня – 28 липня 1947 року) – військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки та полягала в депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель

 --------

Читайте також:

"Остаточне вирішення української проблеми в Польщі"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.