27% громадян України почуваються громадянами колишнього СРСР

На додачу до громадянства України люди обирають ідентифікації "громадянин світу", "громадянин СРСР", "автономна одиниця".

Громадян світу в Україні значно більше, ніж громадян СРСР, свідчить дослідження Центру Разумкова, за повідомленням "Дзеркала тижня".

В Україні переважає загальногромадянська ідентичність: 95% опитаних абсолютно або скоріше згодні з судженням "Я вважаю себе громадянином України".

Крім того, 51% українців вважають себе членами місцевої громади, 38% - громадянами світу, 27% - громадянами колишнього СРСР. Ще 21% українців заявили, що вони є автономними одиницями.

Етнічні українці частіше, ніж етнічні росіяни, вважають себе громадянами України (відповідно, 96% і 81%), громадянами світу (відповідно, 39% і 26%), автономними індивідами (відповідно, 22% і 12%), тоді як громадянами колишнього СРСР частіше себе вважають етнічні росіяни (відповідно, 26% і 38%).

Україномовні громадяни, порівняно з російськомовними та двомовними, частіше себе вважають членами місцевої громади (відповідно, 60%, 49% і 34%), автономними індивідами (відповідно, 25%, 15% і 17%), і рідше – громадянами колишнього СРСР (відповідно, 22%, 33% і 34%).

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова 3-9 березня 2017 року серед 2016 респондентів в усіх регіонах України за винятком окупованих територій. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.