Київські чиновники пояснили, чому досі не відчистили пам'ятник князю Володимиру. ДОПОВНЕНО

Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації повідомило, що реставраційні роботи пам'ятника Володимиру Великому в Києві заплановано на другий квартал 2017 року.

Це було зазначено у відповіді на звернення співробітниці Українського інституту національної пам'яті Олени Халімон, про що вона написала на своїй сторінці у "Фейсбуці".

"Як стало відомо з телефонної розмови з генеральним директором Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури та заповідних територій Прокопенко І.В. з метою відновлення найстарішого скульптурного пам’ятника міста Києва та приведення його до належного стану заплановані ремонтно-реставраційні роботи на другий квартал 2017 року. Відповідно до технологічної картки виконання робіт відбуватиметься при температурному режимі не нижче 10°С", — йдеться у відповіді Управління.

Нагадаємо, у вересні 2016 року невідомі вандали облили фарбою пам'ятник руському князю Влодимиру Великому, що розташований на Володимирській горі в Києві. Це найстарший пам'ятник столиці. Від вересня того року й донедавна монумент стояв зі слідами вандалізму.

ДОПОВНЕНО: Як повідомила генеральний директор Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури та заповідних територій Ірина Прокопенко, сліди червоної фарби з пам'ятника вже прибрали. Очікують "умов для вiдновлення пофарбування памятника".

Фото: Ірина Прокопенко

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.