Завершилася перша студентська олімпіада з військової історії. ФОТО

6 квітня 2017 року на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбувся фінальний тур Першої Всеукраїнської студентської олімпіади з військової історії.

Про це "Історичній правді" повідомили на історичному факультеті КНУ ім. Т. Шевченка.

Участь у змаганнях взяли 16 студентів історичних спеціальностей І-ІV курсів, що представляли університети Кам'янця-Подільського, Києва, Львова, Миколаїва, Полтави, Харкова, Черкас та Чернівців.

І-й тур був дистанційним і передбачав написання есе на військово-історичну тематику, фінальний — вирішення тестових завдань з української та світової військово-політичної історії.

Історики Олексій Сокирко та Володимир Лободаєв відкрвають фінал олімпіади 

Учасники показали високий рівень знань, прагнення творчого і самостійного осмислення військового минулого. Для організаторів і журі Олімпіади це було справжнім святом спілкування однодумців.

Два перших місця посіли Володимир Ярич (Кам'янець-Подільський університет ім. І. Огієнка) та Ігор Лутчин (Львівський національний університет ім. І. Франка).

 Учасники олімпіади

Два других — Олександр Якібчук (Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича) та Богдан Дещенко (Київський національний університет ім. Т. Шевченка).

 Грамоти переможцям та призи

Три третіх — Юрій Гуз (Київський національний університет ім.Т.Шевченка), Владислав Каплієнко (Харківський національний університет ім. В. Каразіна) та Андрій Максимовський (Полтавський національний педагогічний університет ім. В. Короленка).

 Переможці з деканом Іваном Патриляком

Призери та учасники Олімпіади отримали нагородні дипломи, сертифікати та книжкові подарунки, які вручив декан історичного факультету доктор історичних наук, професор Іван Патриляк.

 Справа наліво: Іван Патриляк, Олексій Сокирко, Володимир Лободаєв, Андрій Руккас

Партнерами олімпіади стали проект LIKBEZ. Історичний фронт, Національний військово-історичний музей і заслужений художник України Олексій Руденко.  

Організатори обіцяють проводити олімпіаду з військової історії регулярно.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.