АНОНС: Лекція про постколоніалізм і ностальгію в "Пінчук-арт-центрі"

PinchukArtCentre запрошує на лекцію "Пам'ять якої не було — постколоніальні травми та (не)можливість солідарності",

Лекцію прочитає Надія Чушак, дослідниця політики пам'яті, ностальгії, колишньої Югославії, пост-соціалізму та молодіжних протестних рухів.

У рамках виставки номінантів на Премію Future Generation Art Prize 2017 представлено чимало робіт, що досліджують питання колоніалізму та пост-колоніальної ситуації.

 

Учасники лекції поговорять про те, наскільки ці питання релевантні для української дійсності, які теми залишаються поза увагою суспільства, і як можна вийти за існуючі обмеження задля досягнення солідарності.

6 квітня, четвер, 19.00.

Місце: 5-й поверх PinchukArtCentre, Освітня кімната (вул. Велика Васильківська / Басейна 1/3-2).

Організатор: Пінчук-арт-центр.

Вхід вільний за умови попередньої реєстрації

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.