Жертви комуністичних репресій зможуть отримати компенсацію за всі роки неволі

258 народних депутатів проголосували за зміни до закону "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", що стосуються впорядкування виплат жертвам політичних репресій.

Законопроект №1170, поданий Юрієм Шухевичем, ухвалили в першому читанні за основу, повідоляє "Дзеркало тижня".

Проект пропонує встановити виплати за кожен місяць усього періоду незаконного ув’язнення або примусового лікування у розмірі однієї мінімальної зарплати (на день виплати компенсації)

Також реабілітовані громадяни зможуть подавати заяви про компенсацію та повернення майна без обмеження будь-яким строком.

Підвищення пенсій реабілітованих осіб та членів їх родин планується уніфікувати та встановити до всіх пенсій (або інших соціальних виплат, які виплачуються замість пенсії) так, як і всім іншим категоріям пільговиків.

Відповідно до чинного закону, реабілітованим особам виплачується грошова компенсація лише за 75 місяців (6 років 3 місяці) незаконного позбавлення волі.  

Автори нового законопроекту зауважують, що ця стаття № 5 суперечить Конституції України. Є й інші норми, які на даний момент уже застаріли, оскільки чинний закон ухвалили ще 17 квітня 1991 року — за часів СРСР.

Нагадаємо, у квітні 2015 року Верховна Рада України ухвалила чотири закони, які називають "декомунізаційними". Це закони "Про правовий статус і вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті", "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів", "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років" та "Про увічнення перемоги над нацизмом в Другій світовій війні 1939—1945".


Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.