Французькі археологи знайшли невідоме давньоримське місто. ФОТО

Дослідники Національного інституту археологічних досліджень Франції знайшли залишки давньоримського міста.

Першими знахідками стали дві мозаїки на підлозі грандіозної будівлі римської архітектури в містечку Узес на півдні Франції, передає "Новое время".

Археологи відшукали 2000-літній комплекс споруд, стіни й підлога яких також містять розпис.

Очищення знайденої мозаїки. Фото: INRAP

"Ця мозаїка дуже вражає через свій великий розмір, схоронність і мотиви, які поєднують в собі класичні геометричні форми з зображеннями тварин. Цей вид складної мозаїчної мостової часто зустрічається в римському світі в 1-му і 2-му століттях нашої ери, але наша мозаїка була створена приблизно за 200 років до цього, так що це дивно", — пояснюють дослідники.

Раніше про це поселення вченим майже нічого не було відомо. Розкопки розпочалися в жовтні 2016 року, коли на місці в ході будівництва школи були виявлені стародавні будівлі під землею.

"До початку нашої роботи, ми знали, що там було римське місто під назвою Ucetia тільки тому, що його ім'я було згадано на стелі в Німі, поряд з 11 іншими назвами поселень в цьому регіоні", — розповідає Філіп Кейн з французького Національного інституту превентивних археологічних досліджень.

Зображення птаха на знайденої мозаїці. Фото: INRAP

Команда інституту протягом цього року продовжуватиме розкопки. Науковий звіт про виявлені артефакти також буде опубліковано протягом року, коли вони будуть належним чином проаналізовані й датовані.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.