На Донеччині з'явиться проспект Олекси Тихого. МАПА

Міста Донецької області Слов'янськ, Краматорськ, Дружківку і Костянтинівку з'єднає проспект Олекси Тихого. Це буде найдовша вулиця в Україні.

Про це написав голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський у своєму "Фейсбуці".

За його словами, проект передбачає поетапне переймування відповідних вулиць в цих містах, які складають єдину агломерацію. Після перейменування всі вулиці складатимуть одне ціле. Проспект матиме довжину в 50 км і буде найдовшою вулицею в Україні. 

 

30 березня Костянтинівська міська рада перейменувала на проспект Олекси Тихого вул. Правобережну. Наразі залишилося три ділянки: одна в Краматорську і дві – у Слов'янську.

Нагадаємо, що Олекса Тихий (1927–1984) – український дисидент родом із Костянтинівського району Донецької обл., співзасновник Української Гельсінської групи. Засуджений сумарно на 22 роки ув'язнення в таборі. Помер у тюремній лікарні м. Перм.

Читайте також:

Життя і смерть Олекси Тихого

Пам'яті донеччинина Олекси Тихого

"Думки про рідний донецький край". Текст Тихого 1972 року

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.